Минулого року на початку червня активні мешканці Роздільної розчистили та облаштували територію на тому боці міста на розі вул. Івана Франка та вул. Тираспольська. Було висаджено цілу алею з молодих саджанців горіха, а дану територію вирішили назвати Парком Миру.
Організаторами та безпосередніми учасниками створення зони відпочинку для місцевих мешканців стали Почесний громадянин м. Роздільна Сергій Гриневецький, начальник Центру надання адміністративних послуг Роздільнянської міської ради Віталій Писаревський, гравці гандбольної команди «Збірна м. Роздільна», члени ГО «Спілка пасічників м. Роздільна» та колектив ЦНАПу. Активно підтримали цю добру справу міський голова Валерій Шовкалюк, керівники міських комунальних підприємств та інші.
Цієї весни, 13 березня були проведені роботи з вивезення сміття, накопиченого роками байдужим населенням міста. А 18 березня організатори запросили всіх бажаючих взяти участь у подальшому облаштуванні Парку Миру, зокрема у висадженні молодих дерев. У підсумку протягом двох років було висаджено 200 саджанців, які надав безкоштовно Дмитро Дудніченко. Директор ТОВ «Роздільнянське» Павло Желєзняк виділив техніку для викопування молодих дерев.
З усією відповідальністю поставилися до цієї благородної справи працівники КП «Роздільнянський міський водоканал», на чолі зі Станіславом Зубковим, управління житлово-комунального господарства та інфраструктури Роздільнянської міської ради, під керівництвом Юрія Теснікова, депутатський корпус міськради, на чолі з міським головою Валерієм Шовкалюком та робітники ПП «Старт». Активну участь в облаштуванні Парку Миру взяли також прихожани храму Святителя Інокентія Одеського разом з настоятелем Олександром Судомою.
Про те, що дерева – це легені планети, відомо всім і давно. А якщо взяти до уваги події останніх років, коли безжально вирубувалися лісосмуги, коли повномасштабна війна забирає життя співгромадян, нищить усе живе на території України, то кожне посаджене дерево – це символ життя на Землі, символ нашої Перемоги. І не можна залишатися байдужим, коли мова йде про майбутнє країни, про майбутнє дітей та внуків.
Віримо в ЗСУ! Все буде Україна!
Наш кор.