НЕЗВАЖАЮЧИ на те, що наразі у освітян району триває відпускна кампанія, у п’ятницю, 9 липня, під керівництвом голови райдержадміністрації Сергія Приходька відбулась робоча нарада за участю представників Держпродспоживслужби в Одеській області, голів об’єднаних територіальних громад, начальників відділів освіти та адміністрації шкіл. Адже, як стверджує народне прислів’я, «сани треба готувати влітку». Саме для того, щоб якісно розпочати новий навчальний рік, необхідно завчасно організувати всі процеси шкільного життя та привести їх у відповідність до чинного законодавства.
Головне питання, яке порушувалось під час наради, – забезпечення виконання Плану заходів з реформування системи шкільного харчування, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року за № 008-р. та підвищення обізнаності щодо харчування в закладах освіти, а саме: впровадження Санітарного регламенту для закладів середньої освіти; дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів; впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках НАССР (ХАССП).
На початку заходу до присутніх звернувся Сергій Приходько: «Питання, яке сьогодні розглядатимемо під час наради, вкрай важливе та актуальне. Це не лише вимога часу, а й можливість покращити надання послуг з харчування нашим дітям у школах. Тому рекомендую дуже уважно підходити до питання вибору постачальників, адже чимала кількість товарів, які вони поставляють у навчальні заклади, не відповідає вимогам та стандартам. Водночас, користуючись нагодою, звертаюсь до освітян нашого району з проханням провести вакцинацію від коронавірусної інфекції серед колективів закладів. На сьогоднішній день, коли з’являються нові штами цієї страшної хвороби, це єдиний спосіб захистити себе та створити колективний імунітет. Також звертаю вашу увагу на необхідність проведення протипожежних заходів у загальноосвітніх закладах району. Тому наполегливо рекомендую головам ТГ розробити проєкти щодо встановлення протипожежної сигналізації задля можливого подальшого фінансування за рахунок коштів вищих рівнів».
Крім того, Сергій Миколайович, звертаючись до голів ТГ у час активної фази зернозбиральних робіт, наголосив на необхідності своєчасно подавати інформацію про хід жнив2021 у районі. Після вступного слова очільника РДА присутні приступили до розгляду питань порядку денного наради. Начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Володимир Гіска окреслив план заходів з реформування системи шкільного харчування. Сьогодні управління активно працює над реалізацією реформи шкільного харчування, зокрема, забезпечується ефективний моніторинг та оперативне реагування на виявленні порушення, особливо що стосується фальсифікату в шкільних їдальнях.
ДОВІДКОВО. Всі українські підприємства харчової галузі, зокрема, і заклади освіти, які надають послуги з харчування, а також постачальники та перевізники харчових продуктів, мають впровадити систему управління безпечністю харчування НАССР (з англ. HACCP – Hazard Analysis and Critical Control Points – система аналізу небезпечних факторів та контролю критичних точок). Контроль за безпечністю харчування в закладах освіти України наразі здійснюватиметься за новими правилами.
Відтепер адміністрація закладів зобов’язана впровадити та постійно підтримувати функціонування принципів системи HACCP на харчоблоках. Головним завданням системи HACCP є аналіз небезпеки і проведення поетапного контролю за всіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви.
Окрім впровадження системи НАССР, суб’єкт господарювання, який надає послуги з харчування в закладах освіти, має бути внесений у Державний реєстр потужностей операторів ринку (або, у разі необхідності, отримати експлуатаційний дозвіл). Оператор ринку повинен мати можливість встановити інших операторів ринку, які постачають йому харчові продукти, тобто забезпечити простежуваність.
НАССР – це організація процесів таким чином, щоб обладнання працювало правильно, а приміщення не становило загрози безпечності харчових продуктів. Не достатньо тільки розробити документацію, потрібно налагодити процеси у такий спосіб, щоб їх описати та надати докази того, що ці процеси дозволяють випускати безпечну продукцію. Розроблення документів без підкріплення лабораторними дослідженнями чи контрольними заходами, спрямованими на процес, не забезпечує впровадження системи НАССР.
Не менш важливим є дотримання вимог Санітарного регламенту при організації харчування в закладах освіти, а саме: вимоги до організаторів харчування щодо безпечності та якості харчових продуктів; забезпечення збалансованого раціону харчування для нормального росту і розвитку дитячого організму та попередження харчових отруєнь, гострих кишкових інфекцій; впровадження нового 4-тижневого меню для школярів; обов’язкового інформування дітей про ті харчові елементи у складі страв, що можуть викликати погіршення стану здоров’я або алергічну реакцію; облаштування обідніх зон згідно із санітарним законодавством тощо, – зазначив Володимир Якович під час виступу.
Про практичні аспекти розроблення та впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках у закладах середньої освіти доповіла начальник відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Ольга Чегодаєва.
Жвавою була дискусія стосовно якості продукції, яка надається постачальниками. Як зазначив керівник обласного управління Держпродспоживслужби Володимир Гіска, на рівні облдержадміністрації буде створено комісію, яка проведе перевірки постачальників харчових продуктів та опублікує перелік недобросовісних надавачів послуг для ознайомлення керівникам органів місцевого самоврядування та навчальних закладів. А начальник Роздільнянського управління Держпродспоживслужби в Одеській області Олег Гнисюк наголосив на необхідності якісної роботи тендерних комітетів у територіальних громадах, а у разі виникнення будь-яких непорозумінь під час підготовки та проведення тендерів або із постачальниками, рекомендував одразу ж звертатись до Держпродспоживслужби за консультаціями та роз’ясненнями.
Крім того, під час наради порушили питання щодо недостатнього матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів, наявності приміщень тощо, аби відповідати вимогам НАССР. Підтвердженням цьому стала озвучена Олегом Гнисюком інформація щодо готовності шкіл у даному напрямку. За проведеним аналізом Держпродспоживслужби по кожній ТГ більш менш відповідають вимогам дві-три школи, інші потребують значних капіталовкладень.
– Можливо краще було б привести у відповідність харчоблок у одній або декількох школах громади, які в подальшому будуть базовими та надаватимуть готову продукцію іншим навчальним закладам, – запропонував на розгляд керівникам громад Олег Миколайович.
У продовження теми Сергій Приходько зауважив: «Дійсно, сьогодні не так вже і багато громад, які спроможні виділити кошти на приведення всіх вимог у відповідність по всім навчальним закладам. Тому пропоную головам об’єднаних територіальних громад, в першу чергу, передбачити кошти у місцевих бюджетах на виготовлення проєктно-кошторисної документації з модернізації харчоблоків. А вже потім звертатись до бюджетів вищих рівнів щодо фінансування проєктів. Також за необхідне вбачаю спільно з Держпродспоживслужбою розробити комплекс дій для подальшої якісної реалізації заходів з НАССР.
Також порушили питання щодо утилізації відходів харчування. Відтепер законодавство вимагає правильне тимчасове зберігання відходів у виробничих приміщеннях та їх вилучення способом, що унеможливлює перехресне забруднення. Для цього необхідно укласти договір зі спеціалізованою організацією для вивезення та утилізації відходів, оформляти акти виконаних робіт, де вказувати кількість вивезених відходів і фіксувати час вивезення, або інші підтверджуючі документи, які є достатнім доказом виконання вимог.
Як варіант, керівник Роздільнянського управління Держпродспоживслужби Олег Гнисюк для якісного та вчасного проведення утилізації харчових відходів рекомендував розширити послуги у вже існуючих комунальних підприємствах при ТГ та додати ще один код економічної класифікації видатків (КЕКВ). Таким чином, не треба буде шукати спеціалізовану організацію, яка цим займається, а кошти за послугу з вивезення харчових відходів надходитимуть до місцевого бюджету.
Крім того, слово мали начальники Великомихайлівського та Захарівського відділу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Володимир Слидзюк та Пауліна Радукан, які озвучили проблемні та пріоритетні питання роботи служби на місцях.
Безсумнівно, введення системи НАССР у закладах освіти є обов`язковою умовою для гарантування безпечного харчування дітей. Крім того, принципи НАССР дають впевненість і гарантію, як керівництву, так і споживачам, у дотриманні санітарних та гігієнічних норм при організації харчування в садках і школах.
Система НАССР для їдальні – задача не з легких, адже для забезпечення всіх її вимог необхідно обдумати всі технологічні процеси до дрібниць. Тому зараз керівникам ТГ та освітянам необхідно докласти максимум зусиль, аби відповідати заявленим вимогам та забезпечити весь технологічний ланцюг від прийому сировини від постачальників до споживання готових страв.
Наталія БУКОВСЬКА
Перелік харчових продуктів, які заборонено реалізовувати у шкільних буфетах та в торгівельних апаратах, розміщених у закладах освіти:
- Кондитерські вироби, солодкі зернові продукти із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту;
- Вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати;
- М’ясні продукти промислового та кулінарного виробництва;
- Рибні продукти промислового та кулінарного виробництва;
- Продукти (в т.ч. снеки) із вмістом солі понад 0,12 г натрію, або еквівалентну кількість солі на 100 г готового продукту та/або із вмістом цукрів понад 10 г на 100 г готового продукту та/або синтетичних барвників та ароматизаторів (крім ваніліну, етилваніліну та ванільного екстракту), підсолоджувачів, підсилювачів смаку та аромату, консервантів;
- Продукти із вмістом частково гідрогенізованих рослинних жирів (трансжирів);
- Непастеризоване молоко та молочні продукти, що виготовлені із непастеризованого молока;
- Непастеризовані соки;
- Рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків промислового виробництва без додавання цукрів та підсолоджувачів;
- Газовані напої, зокрема, солодкі газовані напої та енергетичні напої; 10. Кава та кавові напої;
- Гриби;
- Продукція домашнього виробництва.
