З кожним роком антибіотики втрачають свою ефективність через неправильне їх застосування. Бактерії видозмінюються через невиправданий прийом препаратів та стають стійкішими до них. Лікувати бактеріальні хвороби стає все складніше.
Лікарі пояснюють, чому не варто вірити в міфи про антибіотики, та розповідають про небезпеку самолікування ними, побічні ефекти та відновлення після курсу їх прийому.
Помилка 1.
Антибіотики проти вірусів
ВІОЛЕТТА ЛІЙКА: Антибіотики призначають лише при бактеріальних інфекціях. У жодному разі не при вірусних захворюваннях чи для профілактики. Призначати їх може лише лікар і за аналізом крові. Також рекомендують одразу робити аналіз на чутливість до препарату. Це дає змогу визначити конкретний медикамент, який стовідсотково впорається із бактерією.
ОЛЕГ ХАДЖИ: Є дві групи антибіотиків – бактерицидні та бактеріостатичні. Перші повністю вбивають бактерії, що є в організмі, а другі просто блокують здатність бактерій до розмноження, організм виводить їх сам.
Аналіз крові потрібен, аби точно визначити, що це саме бактеріальна хвороба. Коли ж захворювання дуже очевидне, наприклад гнійна ангіна, то лікар може призначити антибіотик без аналізу крові, щоб не втрачати час.
Помилка 2.
Якщо антибіотики в аптеках продаються без рецептів, можна лікуватися самостійно
ВІОЛЕТТА ЛІЙКА: Найважливіше – антибіотики приймають лише за призначенням лікаря, жодного самолікування та самопризначення.
Найбільша загроза, яка може виникнути при лікуванні антибіотиками без потреби – це резистентність (стійкість – ред.) до цих препаратів. Бактерії, які ми намагаємося вбити, під дією антибіотиків стають ще сильнішими та стійкішими. Тому в майбутньому лікувати людину цими препаратами буде складно або й зовсім неможливо, тобто цей медикамент не допомагатиме.
На побутовому рівні люди одне одному часто радять ліки, які також є антибіотиками. Наприклад, левоміцетин при розладах шлунка, стрептоміцин для ран і бісептол для горла. Усі ці препарати повинен призначати тільки лікар, вони також призводять до антибіотикорезистентності.
Якщо говорити глобально, то може настати такий період, що людей просто нічим буде лікувати, бо ці всі бактерії стануть резистентними і дуже стійкими до наявних антибіотиків. Це справді дуже серйозно, про це буквально кричить Всесвітня організація охорони здоров’я, а вчені всіляко намагаються цьому запобігти.
ОЛЕГ ХАДЖИ: Коли лікар призначає антибіотик, він завжди уважно оцінює стан пацієнта, клінічні дані та результати аналізів. Також при призначенні певного препарату зважає на співвідношення користі та ризику ліків, тобто уважно вивчає стан пацієнта й уже тоді призначає лікування.
Самостійний прийом антибактеріальних препаратів без призначення лікаря – це лотерея. Адже людина часто не може сама визначити: це справді бактеріальна хвороба чи лише вірусна інфекція.
Ще однією небезпекою є неправильне лікування, коли пацієнт не до кінця пропив курс або пропив його у неправильних дозах. Це також формує резистентність. При такому прийомі препарат не до кінця вбиває бактерії, і ті, що залишились в організмі, стають ще сильнішими та стійкими до лікування. У майбутньому цей антибіотик людині не допоможе.
Передозування антибіотиком може викликати токсичні ураження печінки або викликати антибіотикоасоційовану діарею. Прийом занадто малих доз допоможе бактеріям вижити та еволюціонувати, що призводить до антибіотикорезистентності. Це небезпечно, особливо, коли у пацієнта алергія на один із видів антибіотиків та непереносимість іншого. Тобто в майбутньому жоден із препаратів може йому не допомогти.
Помилка 3.
Побічні ефекти – це норма для антибіотиків
ОЛЕГ ХАДЖИ: Жоден побічний ефект не є навіть умовно нормальним. Якщо вони виникають, то потрібно звернутися до лікаря та покладатись на його думку.
Кожен антибіотик має певну токсичну дію, тобто може впливати на печінку, нирки або центральну нервову систему. Прийом антибактеріального препарату може викликати різні побічні дії. До них належать алергічні реакції, наприклад кропив’янка, набряк Квінке, кандидоз, антибіотикоасоційована діарея.
При виявленні таких симптомів потрібно звернутися до лікаря, щоб уникнути важких наслідків, особливо небезпечними є алергічні реакції.
ВІОЛЕТТА ЛІЙКА: При правильному призначенні та прийомі антибіотиків побічних ефектів майже не виникає. Проте найчастіше пацієнти скаржаться на розлади шлунка та кишківника. Але виникає це зазвичай не через препарат, а через неправильне харчування. Я радила б у період лікування скоригувати свій раціон, не вживати важку їжу та пити побільше води.
Звертатися до лікаря варто тоді, коли є затяжна діарея, яка не проходить кілька днів, постійна нудота, головний біль. Зазвичай людина може відчути, що з нею щось не так. Однак подібні реакції виникають досить рідко.
При прийомі антибіотиків можуть виникати також алергічні реакції – це може бути досить небезпечно. Вони проявляються досить по-різному. Наприклад, шкірна реакція, тобто висип, або утруднення дихання. Тому, знов-таки, дуже важливо не приймати ці препарати без призначення лікаря.
При прийомі ін’єкційних антибіотиків я радила б першу дозу препарату вводити під наглядом лікарів у амбулаторії, щоб побачити, як людина на нього реагує. Якщо в пацієнта виникає алергія, а проявляється вона зазвичай одразу, то лікарі зможуть оперативно надати допомогу.
При правильному призначенні та прийомі антибіотиків побічних ефектів майже не виникає.
Помилка 4.
Після курсу антибіотиків обов’язково приймати пробіотики для відновлення мікрофлори
ВІОЛЕТТА ЛІЙКА: При прийомі антибіотиків не потрібні медикаменти для відновлення організму. Проте якщо говорити, наприклад, про пробіотики – препарати, які мають відновлювати мікрофлору кишечника, то при нормальній реакції на препарат приймати їх не зовсім доцільно.
Якщо пацієнт почувається нормально, у нього немає гостро виражених побічних ефектів, то найкраща допомога нашому організму полягає в раціональному, збалансованому харчуванні та достатній кількості води. Тобто здоровий спосіб життя швидше допомагає організму одужати, ніж пробіотики, ефективність яких не доведена; до того ж вони досить дорогі.
Якщо ж у пацієнта гостра бактеріальна діарея, то прийом пробіотиків досить виправданий.
Думка, що антибіотики є шкідливими для організму і після них потрібен курс відновлення – це міф.
Щодо прийому гепатопротекторів, тобто препаратів, які захищають печінку від токсичного впливу ліків, то тут теж не все так однозначно. Зазвичай їх радять пацієнтам, у яких досить важкі та затяжні хвороби. Наприклад, коли людина місяцями приймає антибіотики у різних комбінаціях, тоді прийом гепатопротекторів досить виправданий.
Якщо людина хворіє лише кілька тижнів і добре почувається – прийом гепатопротекторів не потрібний, організм впорається сам.
ОЛЕГ ХАДЖИ: При правильному дозуванні та правильному прийомі організму не потрібне відновлення після антибіотиків, усе минає добре. Немає рекомендацій приймати пробіотики чи гепатопротектори. Гепатопротектори часто рекомендують, якщо у людини були захворювання печінки, однак для здорових людей вони не потрібні. Пробіотики можна приймати як профілактичний засіб, якщо у пацієнта, наприклад, виникає діарея.
Думка, що антибіотики є шкідливими для організму і після них потрібен курс відновлення – це міф. При правильному їх прийомі усе проходить нормально.
