У першу неділю листопада професійне свято відзначають працівники соціальної сфери. З цієї нагоди наша журналістка поспілкувалася з медичною сестрою стаціонарного відділення Територіального центру соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг) Роздільнянської міської ради Тетяною ПРОКОПОВОЮ. В січні виповниться шість років, як Тетяна Василівна працює в закладі та надає медичну допомогу його підопічним. На сьогодні там мешкає 25 людей похилого віку, з них – 11 лежачих.
Робота з людьми – складний процес, потребує високого професіоналізму, а ще терпіння, уваги, розуміння та співчуття. В Терцентрі проживають люди, яким тепле, дружнє ставлення потрібне найбільше. У старості вони залишилися самотніми, не здатними подбати про себе. І велику роль у їхньому житті відіграє колектив закладу та особисто медична сестра, яка найперша приходить на допомогу, коли погіршується самопочуття. Огляд підопічних Тетяною Василівною здійснюється регулярно щодня, якщо стан ускладнюється, вона приходить і у вихідні.
– Розумію, що допомогти цим людям особливо нікому. Тому максимально докладаю зусиль, аби вони почувалися добре, наскільки це можливо. Якщо не брати складних випадків, коли люди до нас потрапляли без кінцівок, паралізовані, то помічаю, що підопічним Терцентру потрібна психологічна підтримка. Намагаюся її надавати, підтримуючи словом, вислуховуючи їхні життєві історії. Вони прожили життя, а на схилі років часто згадується минуле і хочеться з кимось поговорити, – поділилася в розмові Тетяна Прокопова.
Родом вона з с. Мигаї колишнього Великомихайлівського району. Ще в дитинстві мріяла стати медиком, завжди про це говорила батькам, тож вибір професії – цілком очікуваний та свідомий. Фахову освіту Тетяна Василівна здобула в Одеському медичному училищі № 1, а після цього повернулася до рідного села і працювала в тамтешньому ФАПі. Була і за завідувачку, і за медичну сестру, і за фельдшера, що дало їй неабиякий практичний досвід надання медичної допомоги, у тому числі в екстремальних умовах. Далі працювала у Великомихайлівській тоді ще районній лікарні на «швидкій». Складні життєві обставини, пов’язані із потребою в догляді за старшим сином та батьком, зумовили значну перерву в професії.
Разом з родиною вона ще 17 років тому переїхала до Роздільної, де і проживає. Має меншу доньку, яка хоч і вивчилася на медичну сестру, наразі навчається на факультеті журналістики в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова та справою свого життя вважає саме цю професію. А от Тетяна Прокопова, щойно з’явилася можливість знову вийти на улюблену роботу, одразу нею скористалася.
– Медична сестра – моє покликання з дитинства. В іншій професії я себе ніколи не уявляла. До того ж, проблеми людей похилого віку мені знайомі та близькі не лише як медпрацівнику, а й з власного життєвого досвіду. Тому знаю та відчуваю, як знайти підхід до кожного з них, – зауважила вона.
Найчастіше у підопічних закладу зустрічається гіпертонічний криз. Трапляються й інші захворювання, які ретельно контролюються Тетяною Василівною. У разі ускладнень вона консультується з сімейним лікарем, з яким укладені декларації у мешканців Терцентру. За час пандемії жоден з підопічних у закладі не захворів на COVІD-19, адже працівниками ретельно вживалися та дотримувалися протиепідемічні заходи. Щойно з’явилася можливість, всіх провакцинували як осіб, що належать до категорії ризику тяжкого перебігу коронавірусу. Сама Тетяна Прокопова була однією з перших, хто зробив щеплення проти COVID-19 у колективі. Як медик, вважала за потрібне безпечність та необхідність вакцинації показати особистим прикладом.
Загалом життя мешканців Територіального центру соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг) досить організоване та спокійне. Вони отримують у закладі належний догляд. Але ситуації, які зумовлюють потрапляння туди, в кожного різні. Тетяна Василівна відзначила, що хтось з підопічних радіє та знаходить друзів, хтось – сумує та потребує часу, аби звикнути до нових умов. Працівники закладу допомагають в усіх скрутних ситуаціях, бо у цих людей вони – найперша надія та підтримка у житті. З нагоди професійного свята хочеться побажати працівникам соціальної сфери міцного здоров’я, особистого щастя і професійної наснаги задля турботи та надання всіх необхідних послуг людям, які опинилися в скрутних життєвих обставинах.
Наталя БРОВАРСЬКА
