Кримінальна відповідальність за домашнє насильство

11 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».

Домашнім насильством вважаються всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За вчинення домашнього насильства в судовому порядку вводиться покарання у вигляді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або арешт на строк до 6 місяців. Також передбачається обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до двох років. Суд зможе заборонити особам, які вчинили домашнє насильство, перебувати в місці спільного проживання з потерпілою особою або заборонити наближатися на певну відстань до місця проживання постраждалої особи, а також заборонити телефонні розмови та контактувати через третіх осіб.

Також кримінальна відповідальність встановлюється за примус до шлюбу. З цього моменту примушування до вступу в шлюб, до подовження примусово укладеного шлюбу, до вступу в співжиття без укладення шлюбу, до подовження такого співжиття, примус до переїзду в іншу країну з однією з вищезазначених цілей караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням або позбавленням волі на строк до 3 років.

Що робити аби не стати жертвою домашнього насильства або як мінімізувати його наслідки?

Результати досліджень показують, що більшість жертв фізичного насильства тривалий час дозволяли кривдити себе на словесному рівні. Тобто, спочатку жертва потерпає від психологічного насильства, а потім відбувається фізичне насильство. Не дозволяйте себе ображати, принижувати від початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які можуть привести до насильства.

Правильно оцінюйте ситуацію

Сімейні конфлікти відбуваються у замкнутому просторі будинку чи квартири, де немає можливості зовнішнього втручання. У разі загрози конфлікту треба вийти з дому ­ конфлікт на людях, як правило, стає менш напруженим. Якщо виникає загроза конфлікту (і як наслідок ­ насильства), спробуйте запросити людину, яка зменшить напруження, наприклад, родича. Бережіть їх нервову систему і не провокуйте насильства по відношенню до дітей.

Не провокуйте конфлікти

Якщо відомо, що один із членів сім’ї негативно реагує на якісь дії (наприклад, вживання алкоголю, запізнення, контакти з певними особами тощо), не провокуйте конфлікти і, як наслідок,  потенційне насильство.

Будьте особливо обережними з п’яними

Часто домашнє насильство чинять нетверезі особи. У нетверезому стані інколи агресивними стають цілком неконфліктні люди. Якщо ви бачите, що особа перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з нею стосунків, не реагуйте на провокації, а намагайтесь заспокоїти та не робіть різких зауважень. Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення: вийдіть в іншу кімнату, до сусідів, на вулицю.

Насильник повинен знати,
що обов’язково буде покараний

Особа, яка потенційно може здійснити насильницькі дії, повинна знати, що вона обов’язково буде покарана. Можна повісити на видному місці списки телефонів служб невідкладної допомоги: швидкої допомоги, поліції та інші. Серед номерів телефонів повинен бути телефон дільничного чи інспектора кримінальної поліції у справах дітей, яким необхідно телефонувати в разі домашнього насильства.

Лариса ЗНАХАРУК,

начальник управління соціального захисту населення РДА.

Залиште свій коментар