Не секрет, що формування світогляду в людини починається ще в дитячому віці. Залежно від того, що знають батьки і/чи інші члени родини, як вони сприймають світ, і розвиватиметься дитина. Однак велику частину інформації ми черпаємо вже у школі, і саме вона може стати тим фундаментом, який вплине на наші дії, сприйняття в дорослому віці.
Говорити про права людини, гендерну рівність, повагу до людської гідності, демонструвати це – непросто, адже потребує певних знань і ціннісних орієнтирів. Однак заклади освіти сьогодні розуміють важливість поширення такої інформації в учнівському колективі.
Серед них Роздільнянський міський ліцей №1, який долучився до Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства» (щороку вона триває з 25 листопада до 10 грудня), організувавши для учнів і учениць 10-11 класів тематичний захід у формі інтерактивної гри. Провела його директорка Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна КУЛІШОВА, з якою ми поспілкувалися і про сам захід, і про сприйняття підлітками гендерної тематики, і про важливість……
– Пані Тетяно, про що Ви говорили з учнями й ученицями під час зустрічі?
– Я запропонувала послухати казку «Принцеса на горошині», де були змінені жіночі та чоловічі ролі, і попросила відзначити незвичне в цій казці, зокрема – незвичні риси характерів чоловіків і жінок (традиційно в суспільстві вважається, що чоловіки/хлопці – сильні, сміливі, мужні, рішучі, а жінки/дівчата – ніжні, тендітні, ласкаві, мають піклуватися про інших тощо).
У же на основі цієї гри ми говорили про відмінність між словами «стать» (біологічні ознаки) і «гендер» (соціальна роль людини, риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними, традиційними для чоловіків і жінок у певному суспільстві в певний період часу), чому якісь риси чи якості здавалися підліткам нетиповими, що формовані культурою та поширені узагальнені уявлення про те, якими є і як мають поводитися чоловіки та жінки, є гендерними стереотипами. (наприклад, чоловіки не плачуть, жінка на кораблі – до нещастя, жінки – берегині домашнього вогнища, жіноча логіка, чоловіча дружба, чоловік – голова сім’ї, рожеве – для дівчат, блакитне – для хлопців тощо).
Також ми аналізували ставлення у суспільстві до людей, коли вони не відповідають нашим очікуванням, як гендерні стереотипи впливають на нерівність між чоловіками і жінками, хлопчиками і дівчатками, розглянули «піраміду ненависті» Олпорта.
– Це перший подібний захід у школі?
– З Роздільнянським міським ліцеєм № 1 ми співпрацюємо з 2019 року. Щороку проводимо роз’яснювальні бесіди зі школярами за специфікою нашої роботи. Теми різні: булінг, конфлікти, дискримінація прав людини, гендер, насильство та багато інших цікавих тем. Цього року провели інтерактивну бесіду про гендерні стереотипи.
– Як учні реагують на такі зустрічі, як підлітки розуміють поняття гендер?
– Саме ця тема викликає найбільше зацікавленості з боку учнів і добре, що ми про це говоримо. Якщо раніше щодо поняття «стать» у учнів було чітке розуміння, то при слові «гендер» всі якось ніяковіли, воно асоціювалося з сексуальною орієнтацією. Вже після роз’яснень, із застосуванням різних технік та підходів, учнівська молоді починала розуміти значення цього поняття, що тут мова йде саме про ролі людини, базові ознаки, якими наділяються жінки, чоловіки в певному суспільстві, в певний період часу. Ось тоді і виникало у них здивування: «Ааа, то це про це!»
– Чи змінилося ставлення підлітків від першого вашого заходу до сьогоднішнього?
– Учні 10-11 класів вже мають критичне мислення, обізнані у питаннях прав людини. Якщо порівняти 2019 рік, коли ми з ними обговорювали, якою має бути жінка, то казали, що красива, і ніхто – що розумна, а цього року – це слово пролунало. Відчувається, що діти стали більш обізнаними в гендерній тематиці. Наприклад, щодо гендерного стереотипу «чоловіки не плачуть», школярі зазначили, що чоловікам так само може бути боляче, емоції – це нормально як для жінок, так і для чоловіків.
– З якого віку краще дитині почати розповідати про гендер і гендерну рівність?
– Чим раніше розпочати виховувати дітей без гендерних стереотипів, тим краще, але цим мають займатися спеціально навчені психологи, вихователі. У дітей незашорене уявлення, погляди і вони частіше ставлять питання «Чому?». І я вірю в те, що майбутні покоління будуть сприйматимуть питання гендеру зовсім по-іншому. Головне, щоб доносили цю інформацію їм спеціалісти, які добре розбираються в цій тематиці. Тому, на моє глибоке переконання, насамперед треба вести роботу з викладачами, вчителями. Якщо вони зрозуміють, чому це важливо, то й легше буде доносити гендерні до дітей. Для того, щоб не нашкодити, щоб діти не вийшли зі спотвореним уявленням, що таке гендерні стереотипи, на що вони взагалі можуть вплинути.
Хочу зазначити, що гендерні стереотипи – не безневинна річ, адже саме через них стаються випадки домашнього насильства в сім’ї, коли страждають і дорослі, і діти. І наша з вами задача – попередити, запобігти, допомогти.
Власні спостереження щодо ставлення дітей до питань гендеру озвучила директорка Роздільнянського міського ліцею №1 Світлана Гуцульська
-Уже декілька років ми співпрацюємо з центром правової допомоги. Цього року розпочалася робота у напрямку розуміння та виховання гендерної рівності. У рамках Всеукраїнської акції “16 днів без насильства” центром були проведені зустрічі зі старшокласниками. Інтерактивні дидактичні ігри, вміння організувати співрозмову з дітьми дають можливість легко та ненав’язливо надавати правові знання. У наших планах продовження співпраці для поширення правовової освіти наших дітей.
Як виховують гендерну культуру в закладах освіти Роздільнянської громади, ми розпитали у в.о. начальниці відділу освіти Марини Ніщенко.
– Ми приділяємо гендерній тематиці чимало уваги, хоча окремого предмету в шкільній програмі немає. Для цього більшість вчителів вже скористалися можливістю і пройшли курси з питань гендерної рівності та отримали відповідні сертифікати. Особливо це стосується початкової школи (НУШ). Вчителі проводять роз’яснювальну роботу серед учнів, пояснюють їм що вони всі рівні, і хлопчики, і дівчата, і великі, і маленькі, адже й розвиваються дітки по-різному. Водночас глибоко переконана, що питанням гендеру в закладах освіти маємо приділяти набагато більше уваги.
Під час нашої розмови з очільницею відділу освіти проговорили про можливість залучення представників Центру надання безоплатної правової допомоги, на що пані Марина однозначно згодилась, та вже в найближчій перспективі розглянуть можливість проведення аналогічних зустрічей з учнями інших шкіл громади.
Наталя БУКОВСЬКА
