Що це за день?
Торгівля є надзвичайно важливим явищем в житті суспільства. З найдавніших часів вона допомагає людям краще пізнавати світ — достатньо згадати купців, які саме заради торгівлі здійснили чимало далеких подорожей і важливих відкриттів. В сучасному світі торгівля — це вагомий економічний і навіть політичний фактор для будь-якої держави. Не є виключенням і наша країна — її торгівля має давню й багату на події історію, тому українці здавна поважають працю людей, які займаються торговельною діяльністю. Для їхнього професійного вшанування в Україні встановлено спеціальне свято — День працівників торгівлі, який щороку відзначають в останню неділю липня.
Як виникла ідея відзначати День працівників торгівлі в Україні?
Торгівля на території України мала високий рівень розвитку ще за часів Київської Русі. Центрами торгівлі були міста, до яких збиралися навколишні ремісники та селяни, аби продати результати своєї праці й придбати все необхідне для життя. В Києві, Чернігові, Переяславі й інших містах були цілі райони, де мешкали іноземні купці з Європи, Скандинавії та Сходу. Значну частину купецької й лихварської громад складали євреї та вірмени.
Київська Русь
Купці з Київської Русі завжди були бажаними гостями в інших державах. Наприклад, в Константинополі був окремий торговий двір, де вони постійно зупинялися. Торгували хутром, воском, лляним полотном, шкірою, срібними виробами, бронзовими дзеркалами. Іноді везли на невільницькі ринки полонених, захоплених у військових походах. Натомість іноземні купці привозили на наші землі дорогі тканини, прянощі, золоті й срібні прикраси, дорогоцінне каміння, зброю, вина та коней.
Активно велася й внутрішня торгівля — з Києва в інші міста доставляли вироби майстерних ремісників, з Волині — сіль, а в ті райони держави, де було мало родючих земель, везли на продаж зерно та овочі. Головним торговим центром Києва був Поділ. Саме там укладалася більшість ділових угод та велася активна торгівля як місцевими виробниками, так і іноземними купцями.
Навіть після того, як Київ було захоплено військами хана Батия, розвиток торговельних відносин не зупинився, навпаки, збільшилася кількість торгівців – перекупників. Традиційною формою торгівлі були лавки та торгові ряди, приміром, хлібні, рибні чи суконні. Купці, що спеціалізувалися на певному товарі, в XV столітті почали створювати цехові об’єднання для контролю за ціноутворенням.
Ярмарки
Один або два рази на тиждень в містах та містечках функціонували базари, а наймасштабнішою формою торгівлі, в тому числі й оптової, стали ярмарки. З XVII століття кожне українське місто мало право влаштовувати від одного до трьох ярмарків на рік, до того ж таким чином, щоб після закінчення одного з них купці могли побувати на кількох наступних. Навіть у період визвольної війни 1648 – 1654 років ярмаркова торгівля не припинялася, про що свідчать записи відомого мандрівника та письменника Павла Алепського.
В 20-х роках минулого століття ярмарки були заборонені, а вся торгівля перейшла під державний контроль. В радянський період торгівля в Україні здійснювалася переважно через прилавок з активною участю продавця у зважуванні, пакуванні та грошовому розрахунку. При цьому всі магазини були повністю залежними від централізованого постачання. Асортимент товарів був досить вузьким, тому покривав лише мінімальні потреби населення. В кінці 1980-х — на початку 1990-х років з’явилися універсами, які поєднували продаж продовольчих і промислових товарів, але сама модель організації торгівлі майже не змінилася.
Незалежна Україна
Після того, як Україна стала незалежною і взяла курс на розвиток ринкової економіки, було скасовано централізовану систему розподілу товарів, лібералізовано ціни на споживчі товари, почалася приватизація колишньої державної торгівлі. Формувалося конкурентне середовище, зростала підприємницька активність, утворювалися нові канали руху товарів.
Міністерство торгівлі ліквідували, тому всі торговельні підприємства стали самостійно знаходити товари для реалізації та вирішувати власні організаційні й фінансові проблеми. Водночас, прийнятий в 1991 році закон «Про захист прав споживачів» проголосив права покупців на високий рівень обслуговування, належну якість та безпечність товарів.
Супермаркети
В 1995 році в Україні відкрилися перші магазини самообслуговування — супермаркети. На початку 2000-х з’явилася мережа гіпермаркетів дрібногуртової торгівлі «METRO Cash &Carry Ukraine», яка запропонувала на вітчизняному ринку асортимент товарів за низькими гуртовими цінами. В 2008-му в Україні з’явилися перші гіпермаркети Ашан та Novus. На сьогодні великі мережі гіпермаркетів та супермаркетів є основними гравцями на ринку роздрібної торгівлі продовольчими товарами.
Попри те, що слово «продавець» з’явилося в обігу порівняно недавно — в XIX столітті, сама професія з тих часів дуже змінилася. Вже майже забулися завжди невдоволені й не надто чемні продавці часів СРСР, натомість сучасні працівники торговельного бізнесу вміють планувати й розвивати продажі, вести переговори, користуватися комп’ютерною технікою, знаходити клієнтів та доброзичливо спілкуватися з ними. Саме на честь таких працівників української торгівлі в нашій державі в 1995 році було встановлено професійне свято — День працівників торгівлі.
