Що це за день?
Коли сонце на небі підіймається нижче, а вечори й ранки стають прохолоднішими й темнішими, ми розуміємо, що енергія літа закінчується. Для когось перший місяць осені — улюблена романтична пора, а на когось передчуття холодів навіває легкий смуток, хоч попереду ще багато теплих днів. З давнини у вересні люди святкують День осіннього рівнодення, який співпадає з радісним часом збору врожаю. Осіннє рівнодення — астрономічне явище, коли день і ніч у всьому світі ділять добу навпіл, врівноважуючи баланс світла й темряви, а Сонце в напрямку з півночі на південь переходить лінію небесного екватору. В 2024 році День осіннього рівнодення, а отже, й астрономічна осінь, настає для нас 22 вересня.
Як виникла ідея відзначати День осіннього рівнодення?
Зміни пори року є ключовими точками в життєвому циклі природи, тому давні культури сприймали їх набагато глибше, ніж просто прихід наступного сезону. На протязі всієї історії люди відзначали рівнодення двічі на рік — весняне та осіннє. Мабуть, найбільш видовищною та ефектною ця подія була для давніх майя, які збудували відому на весь світ драбинчасту піраміду Ель-Кастильйо — в час рівнодення у присутніх складалося враження, що по сходах збігає вогняний змій.
День осіннього рівнодення в міфології
В давньогрецькій міфології вересневе рівнодення символізує історію богині Персефони — доньки богині врожаю Деметри. Персефону викрав бог Аїд і забрав до підземного світу , щоб одружитися з нею. Оскільки Деметра була богинею родючості, то її смуток призвів до неврожаїв та голоду. Зевс змусив Аїда повернути доньку Деметрі, але тільки на дев’ять місяців у році. Кожної осені Персефона повертається в підземний світ, щоб провести три місяці з Аїдом, а Деметра тим часом відмовляється виконувати свої божественні обов’язки щодо вирощування рослин — тому люди в холодний сезон нічого не вирощують і не збирають врожай.
В кельтській язичницькій міфології осіннє рівнодення називали Мабоном або святом «другого врожаю». Люди дякували богам за літо, приносили їм жертви і намагалися задобрити майбутню зиму, будуючи вівтарі з фруктів та овочів. Переселенці з Європи привезли з собою свято врожаю до нової країни — США, де воно лягло в основу сучасного американського Дня подяки.
Християнська церква VS Язичницькі часи
Християнська церква замінила чимало язичницьких звичаїв новими обрядами. Наприклад, найближчим до осіннього рівнодення католицьким церковним святом став День святого Михайла і всіх янголів, який в давнину мав ще й ділове значення — цього дня слугам виплачували заробітну платню за збір врожаю, а тимчасові робітники починали шукати нові вакансії на ярмарках, які водночас були місцем народних гулянь.
В східних православних церквах напередодні осіннього рівнодення настає свято Різдва Пресвятої Богородиці або Друга Пречиста. В язичницькі часи це було свято богині Рожаниці — покровительки вагітних жінок, молодих матерів та маленьких дітей. На Другу Пречисту наші пращури починали підготовку до зими — на пасіках утеплювали вулики, заготовляли на зиму ягоди калини та проводили останній збір лікарських трав. З цього дня починався й сезон сватань.
Сучасні друїди щороку весною і восени збираються в Стоунхенджі, аби спостерігати за сходом Сонця у день рівнодення. Як і для інших прихильників язичницьких вірувань, для них це період подяки за багатий врожай та початок підготовки до холодного сезону.
Буддисти вважають, що в час рівнодення бар’єр між матеріальним та тонким світами втрачає свою звичайну щільність, тому цей період вони використовують для молитов за померлих родичів та відвідин їхніх могил. Також це сприятливий час для медитацій і зустрічей з рідними.
Свято Місяця в Китаї
В Китаї ще в часи династії Чжоу в дні рівнодення правителі приносили жертви — Сонцю навесні, а Місяцю — восени. В період першого повного Місяця після осіннього рівнодення китайці відзначають Свято Місяця або Свято середини осені. Люди випікають спеціальні тістечка у формі повного Місяця, які символізують об’єднання. Тістечками обмінюються з родичами та друзями, влаштовують вечірки та проводять масштабні фестивалі, а вечорами під місячним сяйвом накривають столи в садах, обов’язково запалюють свічки та моляться богині Місяця.
День подяки у Кореї
В Кореї відзначають свято Чхусок або корейський День подяки — святкування проходить протягом трьох днів у період осіннього рівнодення. Корейці сім’ями їдуть в рідні міста і збираються в оселях старійшин роду. За святковий стіл з традиційними стравами сідають в національному одязі, аби віддати шану всім своїм предкам.
Індіанські племена (США)
Індіанські племена на території США теж мають власні традиції осіннього рівнодення — вони дякують за врожай богині землі та приносять дари вождю племені — зазвичай це жолуді та насіння. Крім знаку поваги, подарунки також символізують оновлення соціальних відносин у громаді.
Свого езотеричного значення осіннє рівнодення не втратило досі, особливо для тих, хто займається духовними практиками. На їхню думку, цій події відповідають певні камені, які здатні збалансувати внутрішній світ людини та її стосунки з тими, хто її оточує. Це топаз, який символізує творчість, рубін, який відповідає за життєву енергію, та бурштин, що всотує негатив і знімає стрес. Також цей день вважається сприятливим для різних гадань, а сни часто приносять важливу інформацію.
Чи справді осіннє рівнодення означає однакову тривалість дня і ночі?
В момент рівнодення вісь Землі займає абсолютно вертикальне положення по відношенню до Сонця, тому обидва полюси отримують однакову кількість сонячного світла. Теоретично це значить, що ніч і день за тривалістю однакові, але тільки в безповітряному просторі, а в атмосфері Землі, яка заломлює сонячні промені, ми бачимо схід Сонця на 2 – 3 хвилини раніше, тому світла пора доби насправді триває трохи довше, ніж темна.
Чи буває осіннє рівнодення за межами дат 22 та 23 вересня?
Так, дуже рідко це астрономічне явище припадає на 21 або 24 вересня. 21 вересня рівнодення не було вже кілька тисячоліть, але в XXI столітті воно настане двічі — в 2092 та 2096 роках. Останнє рівнодення 24 вересня було в 1931 році, а наступне очікується у 2303-му.
Чому повний Місяць, який настає одразу за осіннім рівноденням, називають «врожайним Місяцем»?
Цей повний Місяць особливий в астрономічному розумінні — він сходить майже одразу після заходу Сонця, тому вечори бувають дуже світлими. Завдяки яскравому місячному світлу фермери навіть вечорами можуть збирати врожай на полях, звідси й походить назва «врожайного Місяця».
Чи є країни, у яких День осіннього рівнодення — національне свято?
Такою країною є Японія, де з 1948 року День осіннього рівнодення проголошено національним святом. До того часу це було релігійне свято, пов’язане з синтоїзмом та буддизмом, коли люди вшанували японських імператорів та дякували богам за врожай. В 1948 році влада країни вилучила з концепції події релігійну складову і відтоді для японців це день пам’яті померлих родичів, відвідин цвинтарів та сімейних обідів на честь предків.
Які народні прикмети має День осіннього рівнодення?
В народі вірили, що тепла та суха погода в День осіннього рівнодення віщує теплу зиму, а якщо саме цього дня журавлі відлітають у вирій, очікували ранньої та холодної зими. Про суворі холоди свідчило й жовте листя на горобині та березі, а ось велика кількість дубових жолудів означала глибокий сніг на різдвяні свята.
Як відзначати День осіннього рівнодення?
В цей день варто наслідувати споконвічні звичаї наших предків, тобто подумки подякувати Богу чи Всесвіту за все, що ми маємо — від їжі на столі до теплих стосунків з близькими. Можна провести невеличкий імпровізований ритуал, запаливши свічку та згадавши події перших трьох кварталів року в аспекті балансу світла й темряви, який лежить в основі рівнодення.
Езотерики рекомендують приділити події осіннього рівнодення мінімум півгодини — 15 хвилин до точного моменту її настання та 15 хвилин опісля. В цей час краще вийти на свіже повітря, спокійно посидіти на землі і відкрити свій розум та почуття навколишній природі, тим більше, що вона саме влаштовує для нас справжнє кольорове шоу, змінюючи колір листя на деревах від зеленого до золотого та червоного.
Приємно цього дня зібрати друзів на вечірку, приготувавши страви з сезонних продуктів, адже свіжих овочів зараз не бракує. Дуже доречними будуть страви з гарбуза — один лише колір цього плоду піднімає настрій, до того ж він має універсальний смак і підходить як до м’ясних страв, так і в якості складової для десерту.
Для тих, хто знаходиться у високих широтах Північної півкулі, осіннє рівнодення збільшує шанси побачити Північне сяйво, адже за даними NASA рівнодення є найсприятливішим часом для цього вражаючого явища, бо геомагнітна активність Землі в міжсезоння набагато вища, ніж влітку або взимку.
Чому ми любимо цей день?
Початок астрономічної осені — це час, коли вже зібрано врожай, у який вкладено багато праці. Чи це справжній врожай з саду та городу, чи врожай наших намірів та зусиль — суть події означає завершення активного періоду в житті та підбиття певних підсумків.
Природа уповільнює свої ритми, дерева скидають листя, немов непотрібну наразі річ. Щось схоже відбувається й з людьми — невпинно наближаючись до кінця року, ми підсвідомо звільняємо місце для того, що має статися в майбутньому та відкидаємо все зайве, щоб зібрати залишки своєї енергії. Без спокою та відпочинку не буває відродження — отже, цей час необхідний не лише природі, а й людям. Тому ми потроху входимо в творчий, але не надто активний стан, коли хочеться більше, ніж зазвичай, прислухатися до внутрішнього голосу.
Та крім духовного значення, для осіннього рівнодення характерні цілком матеріальні переваги, наприклад, велика кількість смачних сезонних фруктів та овочів — чого варті тільки яблука осінніх сортів. Для любителів відпочинку в «оксамитовий сезон» на морі настають довгоочікувані дні, та й взагалі всі ми насолоджуємося м’яким, спокійним теплом «бабиного літа». Також восени розпочинається черговий модний сезон, це пора кінофестивалів, відкриття Октоберфесту та ще багатьох цікавих речей, завдяки яким День осіннього рівнодення неможливо не любити.
