Що це за день?
Хто як не бабуся може зігріти своїм теплом, хто як не дідусь підтримає в складній ситуації? Всім нам такий знайомий аромат бабусиних смаколиків та дідових смішних життєвих історій. Ми дорослішаємо, а для них завжди залишаємося малими бешкетниками. Вони завжди так радісно нас зустрічають і чекають нової зустрічі. На жаль, у вирі щоденних справ не завжди достатньо часу, щоб навідатися до найрідніших. Саме тому з’явилося свято День бабусь та дідусів. Це саме той день, коли можна відкласти всі справи та завітати з подаруночками до бабусі та дідуся. В Україні його святкують 28 жовтня.
Як виникла ідея відзначати День бабусь та дідусів?
Цікаво, що сотні років тому, у слов’ян існувало свято «Осінні діди» і припадало воно на кінець жовтня. Головною ідеєю цього свята було вшанування пам’яті померлих предків. Наші пращури вірили, що рік ділиться на дві частини: світлу (від березня до жовтня) і темну (від листопада до лютого). Саме «Осінні діди» ставали початком нового, темного, року. Слов’яни вірили, що духи померлих родичів можуть їм допомогти. В цей день топили лазні й вся сім’я там милася, після чого повне відро чистої води та новий віник залишали на порозі. На стіл накривали більше тарілок та столового приладдя. За вечерею згадували кожного померлого родича по імені. Слідуючи одному з обрядів, потрібно було виливати залишки теплої їжі на підлогу або могилу померлого, щоб духи могли поглинати пару від страв, приготованих на їхню честь. В цей день заборонялося топити печі, мити та забирати зі столу посуд. Потрібно було поводитися тихо, не галасувати. Більшість людей запалювали свічки на підвіконнях, інколи збиралися і запалювали вогнища на пагорбах, щоб освітити шлях духам і вони мали змогу провести час з близькими. Проте, християнство почало витісняти будь-які язичницькі свята та обряди. Впродовж багатьох років цю дату ніяк не відзначали.
В 2009 році Голландське квіткове бюро запропонувало визначити хоча б один день у році, щоб онуки дарували живі квіти своїм бабусям та дідусям. Вони відзначили, що це символізувало б нерозривний зв’язок між поколіннями – як між корінням та паростком. Виникло питання – яку дату призначити? На допомогу прийшли історики, які спеціалізувалися на вивченні язичництва та культури слов’ян. Без жодних сумнівів вони порадили використовувати кінець жовтня. Таким чином, стародавні традиції предків знайшли відголос у сучасності.
В Україні дата свята фіксована та відзначається кожного року 28 жовтня.
Як відзначати День бабусь та дідусів?
Всі ми знаємо, що бабусі та дідусі не хочуть чогось незвичайного та «золотих гір». Дуже символічним буде подарувати живу квітку в горщику (коріння з паростком). Подарувати тепло в прямому та переносному сенсі. Можна купити ковдру або, наприклад, зимову шапку та рукавички. Наші бабусі та дідусі обожнюють подарунки, зроблені своїми руками, отже, це може бути власноруч спечене печиво або тістечко. Цікавим подарунком може стати зроблене власноруч родинне дерево. Якщо вивчити та розказати вірш дня них – вони також будуть в захваті!
Щоб відсвяткувати, можна вибратися на прогулянку в улюбленому парку та поділитися моментами життя. Потім зайти на каву в затишну кав’ярню. Ваша увага, тепло та любов надихають рідних і вони знають заради чого живуть.
Чому важлива ця подія?
Безумовно сьогодення – це неймовірно швидкий темп життя. Здається, що не має жодної вільної хвилинки. Проте, ми маємо пам’ятати про своїх предків та своє походження. Насамперед, наші бабусі та дідусі мають вагомий життєвий досвід, що може допомогти та спростити деякі моменти життя. Для створення повноцінної особистості необхідно бути обізнаним в історії своєї родини, звідки походить прізвище, ким були прадіди. Все це формує та визначає нас в сучасності. А хто, як не бабуся з дідусем можуть розповісти про прадідів та сімейні цінності і секрети. Проводячи більше часу з ними разом ми наповнюємося їхньою любов’ю, а вони відчувають себе такими важливими та коханими. Саме тому так важливо навчити дітей з малого віку поваги до своїх старших родичів. Ідеальним початком буде святкування саме дня бабусь та дідусів.
