Щодня ми стикаємося з певними обмеженнями чи заборонами. Більшість з них є абсолютно виправданими та законними. Наприклад, не можна переходити вулицю на червоний сигнал світлофора чи голосно лаятися в громадському місці.
В цій публікації спробуємо розібратися, чи заборонено на законодавчому рівні дитині купувати собі «енергетик», жодним чином не занурюючись в питання користі чи доцільності таких напоїв.
Дійсно, існують товари, які заборонено продавати дітям (особам, які не досягли 18 років). Їхній перелік встановлений статтею 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Отже, особам, які не досягли 18 років забороняється продавати:
- пиво (крім безалкогольного);
- алкогольні та слабоалкогольні напої;
- столові вина;
- тютюнові вироби;
- електронні сигарети;
- рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
- пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Цей перелік є вичерпним і, як бачимо, жодного обмеження щодо «енергетиків» дана норма не містить.
Крім того, не можна оминути увагою й той факт, що станом на сьогодні українському законодавству не відомий такий термін як «енергетичні напої». Зазвичай виробники так називають напої, у рекламній кампанії яких робиться акцент на їхню здатність стимулювати центральну нервову систему людини та/або підвищувати працездатність, а також на те, що вони не дають людині заснути.
Взагалі, малолітня дитина (якій ще не виповнилося 14 років) має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (наприклад, купувати собі морозиво) – це прямо передбачено статтею 31 Цивільного кодексу України. При чому правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.
На останок варто зазначити, що відмовляючи дитині продати «енергетик» чи інший товар, якого немає в переліку заборонених, магазин порушує низку законодавчих норм.
Адже продавець, відповідно до статті 633 Цивільного кодексу України, взяв на себе обов’язок продавати товари кожному, хто до нього звернеться, тобто виконувати умови публічного договору купівлі-продажу. У разі необґрунтованої відмови – він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Також такі дії продавця порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», а саме частини другої статті 17, відповідно до якої споживач має право на вільний вибір товарів і послуг, а продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
Пам’ятайте! Для захисту прав споживачів в Україні функціонує Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (http://www.consumer.gov.ua/ тел. 044 364 77 80; 050 230 04 28 – цілодобово, урядова гаряча лінія – 1545).
Для отримання більш детальної інформації та юридичної допомогою звертайтеся до:
Роздільнянського місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Роздільна, вул. Незалежності, 2; тел.: (04853) 50 366; (04853) 50 443
Великомихайлівського бюро правової допомоги за адресою: смт. Велика Михайлівка, вул. Пушкіна, 2; тел.: (04859) 40 300;
Захарівського бюро правової допомоги за адресою: смт. Захарівка, вул. 1-го Травня, 49; тел.: (04860) 94 430;
Іванівського бюро правової допомоги за адресою: смт. Іванівка, вул. Центральна, 93; тел.: (04854) 2 00 55
Також знайти відповідь на юридичне запитання можна у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/ або зателефонувавши на єдиний номер системи безоплатної правової допомоги 0800 213 103
Тетяна Кулішова,
директор Роздільнянського місцевого
центру з надання безоплатної
вторинної правової допомоги
