У час, коли вся Україна тримає стрій у боротьбі за свою свободу, особливу роль відіграють люди з великим серцем і незламною вірою в перемогу. Одним із найактивніших волонтерів на Роздільнянщині є Олександр Зубарєв та його команда однодумців – брати і сестри Церкви християн віри євангельської.
Ще з далекого 2014 року, коли ворог приніс війну на українську землю, пан Олександр без вагань став на шлях служіння людям. Відтоді він регулярно вирушає туди, де найбільше болить — до наших захисників і мирних жителів, які щодня потерпають від ворожих обстрілів.
Ці поїздки, що відбуваються майже щомісяця, стали справжнім символом єдності та взаємопідтримки. Рідні, друзі, знайомі, брати і сестри по вірі гуртуються навколо спільної мети — допомогти тим, хто боронить Україну. Жінки з любов’ю готують домашні страви, консервацію, випікають смаколики, вкладаючи в них тепло своїх сердець і вдячність нашим воїнам. Разом вони формують допомогу, яка не лише підтримує фізично, а й надихає морально.

У березні Олександр разом із Любов’ю здійснили чергову гуманітарну місію до Миколаєва — міста-героя, яке мужньо тримає оборону. Вони доставили найнеобхідніше для поранених військових у госпіталі та для цивільних, які щодня живуть під загрозою обстрілів російського агресора.
Дорога, як завжди, була непростою і сповненою небезпек. Заправка, де волонтери традиційно зупинялися на короткий перепочинок, нещодавно зазнала ворожого удару. Проте, як і вся Україна, вона вистояла — її роботу вже відновлено, попри сліди руйнувань.

Далі шлях пролягав у супроводі миколаївських волонтерів — таких самих відданих людей, які щодня працюють заради спільної мети. У місці передачі гуманітарного вантажу, яке часто перебуває під загрозою атак дронів, цього разу було тихо. І в цій тиші звучала щира вдячність — за підтримку, за небайдужість, за те, що Україна єдина.


Попереду — нові поїздки, нові виклики і нові добрі справи. Адже там, на передовій і в прифронтових містах, знову чекають. Чекають не лише на допомогу, а й на знак того, що про них пам’ятають.
Такі люди, як Олександр Зубарєв і його команда, — це справжній тил нашої держави, її сила і віра. Саме завдяки таким ініціативам ми тримаємося, допомагаємо одне одному і впевнено йдемо до головної мети — нашої спільної Перемоги.



