Згідно з приписом, до 18 серпня 2025 року Київська митрополія УПЦ має публічно засвідчити відмову від підпорядкування церковним структурам РПЦ, відкликати духовенство зі складу її керівних органів, а також розірвати канонічні зв’язки. В іншому випадку йтиметься про порушення закону про захист конституційного ладу в релігійній сфері.
Чому цей крок може стати знаковим у процесі відокремлення УПЦ від Москви – далі в матеріалі.
«ЦЕЙ ПРИПИС РУЙНУЄ МІФИ»: ВІКТОР ЄЛЕНСЬКИЙ ПРО СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ДОКУМЕНТА
За його словами, закон передбачає не лише заборону діяльності самої РПЦ, а й тих релігійних організацій, що мають з нею сталий зв’язок. І саме на основі такого зв’язку й було ухвалено рішення провести дослідження щодо Київської митрополії УПЦ. «Уже були експертизи, які вказували на афілійованість УПЦ з Російською православною церквою. І це підтвердило нове дослідження: із семи ознак афіліації, передбачених законом, УПЦ відповідає чотирьом», – зазначив голова Державної служби.
Він уточнив, що припис винесено саме Київській митрополії, адже вона – юридичний центр об’єднання, яке представляє УПЦ. Саме цей центр відповідає за комунікацію з державою та керування церковною структурою всередині України.
Віктор Єленський підкреслив, що документ не стосується богослужінь, мови, календаря чи автокефалії – лише правового статусу. «Цей припис руйнує побудови тих адвокатських контор, які найняли біглі олігархи, недоброзичливці й просто корисні ідіоти. Вони казали, що закон знищує релігійну свободу. Але йдеться виключно про одне – Київська митрополія повинна забезпечити вихід Української православної церкви зі складу Російської православної церкви», – пояснив очільник ДЕСС.
А ще Єленський уточнив, що митрополит і єпископат УПЦ мають офіційно заявити про незгоду з рішеннями керівних органів РПЦ і залишити їхній склад – Священний синод, Архієрейський собор, інші інституції. Після цього Київська митрополія має надати державі звіт про виконання припису.
«Жодної зради православ’ю тут немає, – зазначає Єленський.– Закон не вимагає змін літургії, мови чи приєднання до якоїсь іншої церкви. Його мета – легітимна, вона прямо випливає із законодавства, відповідає нормам демократичного суспільства і не порушує свободи совісті. Бо підпорядкування Московському патріархату – не є частиною православного віровчення».
Згідно з процедурою, УПЦ має виконати припис до 18 серпня 2025 року. Якщо їй буде потрібно більше часу – наприклад, на проведення Архієрейського чи Помісного собору – вона може подати обґрунтоване звернення, і термін можуть продовжити ще на 60 днів. Але якщо припис не буде виконано, ДЕСС матиме право звернутися до суду з позовом про припинення діяльності Київської митрополії як юридичного центру УПЦ в Україні.
У ситуації, що склалася, УПЦ має два шляхи, передбачені законом. Перший – виконати припис: публічно заявити про розрив зв’язків із РПЦ, вивести представників церкви з її керівних органів і надати звіт про виконане. У такому разі ніяких юридичних наслідків для Київської митрополії не буде.
Другий – проігнорувати припис або не встигнути виконати його у встановлений термін. У такому разі Державна служба з етнополітики та свободи совісті отримає право звернутися до суду з вимогою припинити діяльність Київської митрополії як юридичної особи. На думку експертів, для судового рішення в такому разі буде достатньо зібраних аргументів і правових підстав.
Разом з тим, надзвичайного розвитку подій експерти поки що не прогнозують. Попри гострий суспільний конфлікт довкола статусу УПЦ, ситуація залишається в межах закону, а подальші кроки залежатимуть від дій самої церкви. Наскільки вона готова діяти у його межах – покаже час. У прямому значенні слова.
Ярина Скуратівська, Київ
