14 листопада Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2020 рік. Як обіцяли в уряді, до другого читання документ зазнав суттєвих змін, зокрема, щодо дохідної частини. На які галузі уряд заклав найбільше фінансування, як планують гасити боргове навантаження та за рахунок чого сподіваються залучити додаткові інвестиції, розбирались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Останній річний бюджет
Згідно із законом, наступного року доходи державного бюджету плануються на рівні 1093 млрд грн, а видатки – 1195 млрд грн. Дефіцит бюджету передбачений в обсязі 2% від ВВП. З 1 січня 2020 року мінімальна зарплата зросте на 550 гривень і становитиме 4723 гривні. Середній курс гривні до долара в 2020 році планують на рівні 27 грн/долар.
В уряді сподіваються, що завдяки запланованим реформам зможуть отримати додаткові доходи. Так, за словами міністерки фінансів Оксани Маркарової, 3 мільярди гривень планують залучити за рахунок легалізації азартних ігор, ще 12 мільярдів гривень завдяки великій і малій приватизацій, 2 мільярди гривень надасть соціально-економічний розвиток, а 1,8 мільярда гривень – національні інвестиційні проекти.
Водночас, згідно з економічним прогнозом, однією з найбільших витратних статей українського бюджету залишиться держборг. На обслуговування міжнародних кредитів загалом піде 141,5 млрд грн, або кожна третя гривня в 2020 році. За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, дуже важливо за найближчі роки віддати борг і зменшити тиск на український бюджет. Саме тому державний бюджет-2020 – останній, що ухвалюється лише на рік.
«Наша стратегія в тому, щоб з кожним роком державний борг ставав меншим. Для цього мало одного року – треба планувати це на середньо- та довгостроковий період. У цьому році ми востаннє приймаємо бюджет на один рік. Надалі ухваленню бюджету передуватиме ухвалення повноцінної трирічної декларації», – наголосив прем’єр-міністр.
Власне, вже під час формування цього бюджету урядовці спробували плануватися на перспективу. Під час презентації документу прем’єр наголосив, що наступного року уряд шукатиме додаткові ресурси не у підвищенні податків, а у зменшенні витрат на державу і зменшенні тіньового сектору економіки.
Пріоритети: оборона та соціальні виплати
Фінансування безпеки та оборони наступного року становитиме 5,45% ВВП. Це майже 246 млрд грн, і абсолютний рекорд оборонного бюджету за часи незалежності.
«Зокрема, держгарантії на закупівлю озброєння та техніки складуть 9 мільярдів гривень. На бюджет спецслужби транспорту передбачено 1,4 мільярда гривень. На розвідку планують виділити 3,5 мільярда гривень. На оборону також буде спрямовано частину коштів Мінекономрозвитку – 2,4 мільярда гривень, що підуть на виготовлення боєприпасів», – пояснює міністр оборони Андрій Завгороднюк.
Також у фокусі держбюджету залишаються медицина та освіта. Загальні витрати на охорону здоров’я складатимуть 113,3 мільярда гривень, що на 15,1 мільярда гривень більше, ніж у 2019 році. На систему екстреної допомоги заклали 1,9 мільярда гривень, з них 900 мільйонів піде на авто швидкої допомоги, 1 мільярд гривень – на відкриття відділень екстреної допомоги за сучасними стандартами. На програму «Доступні ліки» планують витратити 3,2 мільярда гривень, на закупівлю ліків – 9,7 мільярда гривень і на лікування українців за кордоном 1,09 мільярда гривень.
«У наступному році ми як пріоритет звернемо увагу на екстрену допомогу. Система зараз неефективна. Статистика, яку ми бачимо, лякає. Ми цю ситуацію переламаємо, передбачили для цього необхідні ресурси. Ми запланували ресурси на придбання карет швидкої і на відділення екстреної допомоги. Ми плануємо закупити або передати в лікарні 470 карет швидкої і мінімум 25 відділень по одній в кожній області», – підкреслює Гончарук.
За словами депутатки Вікторії Сюмар, недолік медичного бюджету – це відсутність необхідних коштів для дооснащення лікарні «Охматдит», зокрема для відділення онкогематології. Крім того, викликає занепокоєння урізання бюджетів на закупівлю ліків для рідкісних хвороб.
На освіту наступного року заплановано 145,1 мільярда гривень, що на 16,4 мільярда гривень більше, ніж у 2019 році. На реформу «Нової української школи» буде виділено 1,4 мільярда гривень, а на розвиток навчально-практичних центрів профтехосвіти – 259 мільйонів гривень.
Водночас навіть до другого читання Кабміну не вдалося в повній мірі вирішити болюче питання підвищення зарплат освітянам. Згідно з бюджетом, зарплати зміняться тільки на рівень інфляції. Крім того, одноразову грошову підтримку в 21 тисячу гривень отримають молоді вчителі.
Загалом на соціальну сферу у 2020 році збираються виділити 294 млрд гривень, серед них 173 млрд на пенсії, 48 млрд – на субсидії. Водночас на 40% збільшать надбавки на догляд за одинокими пенсіонерами, старшими за 80 років. Також на виплати дітям планують витратити 5,7 мільярда гривень, а на виплати людям з інвалідністю – 18,4 мільярда гривень. На надання правової допомоги громадянам закладено 822 мільйони гривень, а на соціальну адаптацію ветеранів бойових дій на Донбасі – 246 мільйонів гривень.
Інфраструктура і культура
В уряді кажуть, що розвинута транспортна інфраструктура є важливою складовою економічного розвитку країни. Саме тому на розвиток дорожньої інфраструктури у 2020 році збираються направити рекордні 73,7 мільярда гривень. Так, на ремонт і реконструкцію доріг планують виділити 38 мільярдів гривень, на реконструкцію аеропортів – 1,07 мільярда гривень, на безпеку дорожнього руху 3,17 мільярда гривень, а видатки з загального фонду на аеропорти та мости становитимуть 1,57 мільярда гривень.
На розвиток культури у проекті Держбюджету-2020 передбачено 15,1 мільярда гривень, що на 2,8 мільярда більше, ніж у 2019 році. З них вперше 500 мільйонів гривень передбачено на Програму мобільності молоді, а також на розвиток туристичного потенціалу – 240 мільйонів гривень. Фінансування кінематографа планують здійснювати у тих же обсягах, що й у 2019 році – 1,5 млрд гривень. На книговидавничу справу виділять 151,7 млн.
Бюджет-2020 вперше не передбачає підвищення податків, зате планує залучити чималі кошти за рахунок приватизації, внутрішніх та зовнішніх інвестицій, лібералізації ринків. В уряді запевняють, що за рахунок цього будуть підвищувати соціальні стандарти, які будуть відчутні вже наступні роки.
Центр громадського моніторингу та контролю.
