20 травня наша країна відзначає День банківських працівників. У цей святковий день мені хочеться теплими словами привітати банківських працівників усіх поколінь і особливо тих, з ким мені пощастило працювати, і побажати їм, їх рідним і близьким міцного здоров’я і мирного неба. А також хочеться добрими словами згадати ветеранів банківської справи, наставників, яких, на жаль, немає серед нас.
Нами керував закон справедливості і нами рухало не багатство, а цінності, повага до минулого і віра в майбутнє. Ішли роки, як у природі, так і в державі та суспільстві відбувались великі зміни, в тому числі нелегкі часи переживала і банківська система. Але, незважаючи на всі катаклізми, вона модернізовувалась, зміцнювалась. Її кадри загартовувались, виховувались справжні банкіри патріоти (а не бухгалтери банкіри по лікті з “чистими руками”). Це з історії банку “Україна”. Банк це магазин: не будете брати, не будете докладати і ніяким банкрутством тут не пахне пряма політична доцільність. Банк як поліція: любити не можна, а жити без нього неможливо.
Популярна американська приказка гласить: людство створило вогонь, колесо і банки. Вогонь це енергетика і науково-технічний прогрес, колесо це рух, банки акумуляція коштів.
Користуючись нагодою, хочу коротко висвітлити історію повоєнного становлення Роздільнянського відділення Держбанку СРСР. 4 квітня 1944 року було визволено наше місто, а згодом і район, від нацистських загарбників. І вже в перших числах квітня відкрили банківську установу. Керуючим був призначений 25-річний Василь Андрійович Драгоміров, заступником керуючого став Дмитро Іванович Атанасов, головним бухгалтером М.М. Осіпова, заступником головного бухгалтера А.М. Беленкова.
З перших днів функціонування банку був закладений фундамент кадрової політики. Гостро постало питання кадрів і контролю, з чим відділення успішно впоралося. Перше, що було зроблено набрали учнів і паралельно з роботою готували майбутніх фахівців банку: без відриву від роботи допомагали вступити та успішно закінчити вищий навчальний заклад чи технікум, серед них: Н.Г. Ячменьова, М.І. Костецький, В.Й. Кушнір, О.С. Дашко, А.М. Кірік, І.В. Вяльцина, Л.В. Лисенко та інші.
Це був складний і тривалий процес. Просто вкласти знання в молоді голови не складно. Однак це може лежати мертвим вантажем у пам’яті учня, якщо не прищепити йому любов до професії, аби людина розуміла, заради чого вона живе. Їх потрібно було вчити всьому, що було зроблено їхніми попередниками, розвивати працелюбність та дисциплінованість. Це погляд у минуле і майбутнє одночасно. Результат цієї творчої повсякденної копіткої роботи не змусив себе довго чекати. Підготовка була фахова і незабаром працівники нашого відділення пішли на вищі посади і очолили районні відділення банків Одещини: К.К. Свірський Біляївське, В.Й. Кушнір Овідіопольське, М.І. Костецький Цебриківське, А.Д. Галайчук Любашівське, Д.І. Атанасов Роздільнянське. З 1978 року Роздільнянське відділення очолив І.М. Гойман.
У 2002 році банк “Україна” припинив свою діяльність. Всі його працівники перейшли працювати у нові банки, які відкрилися в Роздільній, якими керували колишні фахівці банку “Україна”: «Райффайзен Банк “Аваль” С.В. Ключников (нині покійний), “Імексбанк” Л.В. Шевченко, “Приватбанк” Г.М. Кіндракевич, “Фінансовий банк” Л.В. Горова, “Ощадбанк” О.І. Чунту, В.Л. Чепіль референт голови правління “Фінбанку”.
У нашому відділенні Держбанку починав свій трудовий шлях спочатку під час виробничої практики двічі, а згодом два роки на посаді кредитного інспектора після закінчення вишу Василь Іванович Осіпов (29.03.1939 р. 18.07.2021 р.). Він народився і виріс у с. Плавневе Роздільнянського району. Академік Академії наук України, доктор економічних наук, професор Одеського економічного університету. Його прах покоїться в рідному селі Плавневе.
Колишній працівник банку “Україна” М.І. Костецький згодом був призначений на посаду керуючого обласної контори Держбанку м. Одеса, Кальченко заступником керуючого обласної контори “Будбанку” м. Одеса.
Такий історичний повоєнний шлях пройшло Роздільнянське відділення банку, де панувала висока дисципліна, відповідальність, порядність і наступність поколінь. Це один із важливих факторів, якщо не основний, в досягненні в районних масштабах таких фантастичних результатів, де було чому вчитися, але не пізно це робити і сьогодні.
Василь ЧЕПІЛЬ, у минулому керуючий банку “Україна”, відмінник Держбанку
