На сьогодні спортивно-стрілецький клуб «Пальміра», що в с. Єлизаветівка (Дачненська громада), — один з найкращих стендів в Україні. На місці колишнього сміттєзвалища розташувався цілий тренувальний комплекс із шістьма майданчиками, оснащеними найсучаснішим обладнанням автоматизації стрільби дисципліни компакт-спортінгу.
Саме на ньому й проходять тренування героїні нашої статті, яка, взявши до рук рушницю, змінила пріоритети і цілі свого життя. Мова йде про студентку четвертого курсу Одеського національного технологічного університету, роздільнянку Аріну Приходько. Щоб побачити на власні очі, як проходять тренування, наша журналістка відправилась разом з юною спортсменкою до клубу. Як Аріна прийшла в цей спорт, чого досягла та над чим працює спільно з тренером – про це і не тільки читайте в матеріалі.
Спортінг — це стрілецька дисципліна, що імітує полювання по диких птахах і тваринах з використанням мисливської зброї та штучних мішеней. Це не олімпійський вид спорту і державою він не підтримується. В Україні цей різновид стрільби визнаний на офіційному рівні. Популяризацією спортивно-мисливської стрільби займається Федерація спортінгу України. Наразі у Федерації налічується понад 300 спортсменів. Фінансується за їх внески.
Щойно ми приїхали на місце, одразу ж здивувала масштабність цього комплексу, його краса та привабливість. Тут все передбачено для зручного тренування спортсменів та проведення змагань національного масштабу. Отримавши рушницю, Аріна зустрілася зі своїм тренером Олексієм Бровковим, який вже не один рік займається спортінгом та отримав чимало нагород. Обговоривши основні недоліки, які були на останніх змаганнях, визначились над чим працюватимуть на тренуванні.
- Мені Аріну привели в листопаді минулого року. До цього вона ніколи не займалася стрільбою професійно. Лише батько міг дати декілька разів постріляти з рушниці під час полювання. Вже понад півроку ми інтенсивно займаємось, і в неї все виходить. За цей короткий період вона не тільки навчилась стріляти, а й вигравала турніри національного рівня і отримувала кубки. Не кожен чоловік на таке здатний. Займаємось декілька разів на тиждень, прагнемо до здобуття звання майстра спорту. Аріна на це заслуговує, адже сумлінно працює над собою. Батьки ж, зі свого боку, вкладають все в цю дівчинку, і результат не змушує себе чекати – в неї все виходить. Ми йдемо, крок за кроком, до бажаної цілі, – зауважив тренер.
Наразі Аріна вже кандидат у майстри спорту України, виграла Кубок України з компакт-спортінгу та Кубок всеукраїнських змагань з великого спортінгу – найважча дисципліна в стендовій стрільбі. Серед учасниць змагань на Кубок України чи на Кубок всеукраїнських змагань одного з найвидовищних дисциплін — великого спортінгу – були представниці, які набагато довше займаються цим видом спорту, більш титуловані, але це не завадило Аріні показати найвищий результат.
- Я в цей спорт прийшла випадково. Власник цього стенду – Максим Віталійович Сазанський – одногрупник мого батька. Якось одного разу він нам показав, що будуватиметься на цьому місці. Я спробувала стріляти, як виявилось – досить непогано. Спочатку тренували всі, хто може стріляти. Але Максим Віталійович розгледів у мені потенціал і сказав, що потрібно займатися цим спортом професійно, а не приїжджати раз на місяць для розваги. З його легкої руки я потрапила до тренера Олексія Анатолійовича Бровкова і безмежно вдячна йому за це, – згадує Аріна.
Як розповів нам пан Олексій, який вже не один рік у цьому спорті, раніше, до створення Української Федерації спортінгу, налічувалось до десяти жінок по всій країні, а наразі їх у рази більше. Тільки він тренує трьох дівчат у межах лише Одеської області.
- Дівчата стріляють набагато краще, ніж з таким же досвідом чоловіки. Вони наполегливіші, витриваліші, відповідальніші. Неодноразово показували вищі результати. Більш того, я їздив на чемпіонати Європи та світу і бачив, як стріляють дівчата з різних держав, і повірте мені, там є, на що подивитись. І наші жінки теж тримають рівень. Якби більше було б підтримки з боку держави, як за кордоном, створювалися б дитячі тренувальні центри тощо, то і результат був би кращим. Адже таким дітям, як Аріна, потрібні допомога та сприяння у їхньому майбутньому, особливо, коли у них є бажання та наснага до цієї справи, – зазначає тренер Олексій Бровков.
Багато спортсменів проводять незвичні ритуали перед початком змагань. Це дає їм можливість налаштуватися на отримання гарних результатів. Не винятком є і Аріна: «Коли я стріляю, то розмовляю із собою. Це досить дивно виглядає збоку, але спрацьовує. Я промовляю те, що маю зробити з мішенню: «вийти вперед мішені», «обрізати мішень», або «пройти по мішені». Це така термінологія технік, які є в стрільбі. Я про це не лише думаю, а й промовляю губами. Багато людей підходять і питають: «Що ж це вона говорить собі?». Для мене це дієвий спосіб концентрації на дії, що приносить результат. Іноді візуалізую, як мішень розбивається, і це допомагає також. Просто треба давати чіткі команди мозку, і всі зовнішні фактори сприятимуть виконанню цієї задачі».
А ще кожен спортсмен, як і Аріна, виступає виключно зі своєю рушницею. Адже її підбирають індивідуально, спортсмен до неї звикає і відчуває її. Це є принциповим і важливим під час змагань. Але і вона іноді виходить з ладу. Був такий випадок, коли почала двоїти рушниця Аріни, через це вона набила собі щоку, яка потім опухла. А це було перед черговими змаганнями. Рушницю довелося ремонтувати.
- На змаганнях я мала виступати з рушницею Максима Віталійовича (власника клубу). Я дуже хвилювалась з цього приводу, адже раніше не виступала з чужою рушницею. Вона дуже схоже на мою. Але не моя і я її не відчувала. І так сталося, що вже у Хмельницькому, де проходили змагання, нам вдалося відремонтувати мою рушницю і я на змаганнях все ж таки виступала з нею – з моєю рушницею! Так я настріляла на свій перший Кубок, – згадує стрільчиня.
Як зазначено вище, Аріна навчається в Одеському національному технологічному університету на факультеті готельно-ресторанного бізнесу. Вступила туди, бо мріяла працювати в ресторані, стати барменкою. Та один день змінив всі її плани. Відтепер на меті — професійно займатися спортінгом, піти навчатися на психологиню та стати тренером. І багато в чому на таке рішення вплинув Олексій Бровков, який, окрім тренувань, є ще й духовним наставником, підтримує спортсменів емоційно та надихає на нові звершення.
- Це єдиний тренер, підлеглі якого (а їх сьогодні вже близько десяти) показують дуже високий результат. Для однієї людини це дуже багато, адже він у кожного з нас вкладає серце, душу і свої знання. Можна сказати – він жертвує собою, бо просто не вистачає часу потренуватися самому через нас. А ми робимо все для того, щоб досягати високих результатів та прославляти його ім’я, – розповіла Аріна.
І так воно і є. Підлеглі Олексія Бровкова на змаганнях різних рівнів займають призові місця і щоразу віддячують своєму тренеру за влучні настанови та корисні поради. В перспективі – п’єдестали міжнародного рівня, здобуття нових титулів та досягнень.
- Все це можна виконати, але для цього треба працювати, працювати і працювати. Головне — не втратити навички, а для цього потрібно регулярно займатися. Бо цей вид спорту досить важкий, але нічого неможливого не буває, – підсумувала нашу зустріч Аріна.
На сьогоднішній день у заліку Аріни: Кубок України з компакт-спортінгу, золото на Всеукраїнських змаганнях з компакт-спортінгу та спортінгу, срібло у розіграші Кубку України зі спортінгу, тричі бронза на Всеукраїнських змаганнях з компакт-спортінгу, двічі – учасниця змагань.
Аріну підтримують та пишаються її досягненнями не лише батьки і тренер, а й всі учасники спортивно-стрілецького клубу «Пальміра», ласкаво називаючи її «наша зірочка». Серед жінок, Аріна – сама юна спортсменка. Ми бажаємо їй досягти поставлених цілей та реалізації планів.
Наталія Буковська
