Що варто знати про рідне слово
НА ПОЧАТКУ листопада відзначається державне свято – День української писемності та мови. Цього дня проходять тематичні конкурси та урочисті заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова.
Історія свята
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
У цей день традиційно: покладають квіти до пам’ятника Несторовілітописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, який проводиться за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників – понад 5 млн із 20 країн світу.
Радіодиктант для українців
Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. Захід проводиться не тільки в Україні, а в інших країнах. Приміром, з ініціативою написати диктант в АбуДабі виступив активіст Євгеній Семенов, закликавши у Facebook громаду приєднатися до заходу. Він переконаний, що диктант варто сприймати не як екзаменацію знань, а як всесвітній флешмоб, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант. Також цей захід – можливість згадати шкільні часи та поспілкуватись із громадою.
Топ-10 цікавих фактів про українську мову
1 . Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г. Шевченка: 147-ма мовами народів світу.
- Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
- Найуживанішою літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
- Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
- Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також у граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
- Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
- Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної академії наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
- Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
- В українській існує три форми майбутнього часу: проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.
- Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».
ПЕТРО Яцик (1921-2001) – видатний меценат українського походження, канадський бізнесмен, відомий своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні. Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 мільйонів доларів! Його іменем названо Міжнародний конкурс знавців української мови, що проводиться у День української писемності і мови 9 листопада. Про нього написано книгу з промовистою назвою «Українець, який відмовився бути бідним».
Народився 7 липня 1921 року в с. Верхнє Синьовидне Сколівського району на Львівщині. І до Канади потрапив у третій хвилі імміграції у 1949 році. Щойно зійшовши з літака у Монреалі з сімома доларами в кишені, він сказав: «Я буду мільйонером, тут будуватиму Україну». І справді, він мав талант до бізнесу. Як він сам себе характеризував: «Бог нагородив мене вмінням вирощувати п’ять помідорів там, де інші вирощують один».
Так він заснував успішний бізнес і з часом навіть став офіційно найбагатшою людиною Канади (й найбагатшим українцем), а також розгорнув потужну благочинну діяльність з підтримки українських наукових та освітніх установ, зумівши стати не лише мільйонером, а й увійшовши до числа меценатів, які зробили найбільше для розвитку науки та культури, історії та друкованого українського слова в Північній Америці.
Петро Яцик спонсорував Інститут українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедію українознавства, Центр досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітню фундацію ім. Петра Яцика, Український лекторій в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті. І це лише частина великого переліку.
Свій життєвий шлях Петро Яцик завершив у Торонто 1 листопада 2001 року, де його поховано на цвинтарі в Гай-парку.
За матеріалами інтернет-видань
