25 лютого відзначається День української жінки, на честь народження видатної української письменниці та громадської діячки Лесі Українки. Це свято стає символом вшанування її спадщини та вагомого внеску у розвиток українського суспільства.
У складний період війни українки виступають як дбайливі матусі, які захищають від війни, виховують і навчають дітей, а також виявляють себе як героїчні та відважні військові в боротьбі з російськими окупантами, підтримуючи армію та розвиваючи різні сфери життя країни.
Запровадження Дня української жінки є важливим кроком у формуванні суспільної свідомості. Українки завжди відігравали ключову роль у державотворенні, культурному розвитку та боротьбі за свободу. Це свято вирішили створити в Україні, замінивши Міжнародний жіночий день, який щорічно відзначали 8 березня. У СРСР воно почало асоціюватися з весною, красою та жіночністю, втративши свій первинний феміністичний зміст. В Україні протягом тривалого часу відзначали це свято, але з початком повномасштабного вторгнення громадяни захотіли відмовитися від радянської спадщини.
У 2023 році був зареєстрований законопроєкт, щоб встановити 25 лютого на державному рівні та офіційно відзначати День української жінки в кінці лютого. Однак проєкт закону і досі перебуває на розгляді, а українці святкують це свято неофіційно.
Активісти пропонують згадувати не лише Лесю Українку, а й Ольгу Кобилянську, Марію Заньковецьку, Катерину Білокур та інших визначних жінок України.
