День Святої Трійці вважається одним із найбільш шанованих християнських свят у церковному календарі: його урочисто відзначають як християни західного, так і східного обряду. Трійця, або ж П’ятидесятниця, відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Цьогоріч вона припадає на 23 червня.
В українській традиції Трійця є частиною Зелених свят. Вони тривають від 20 червня до Відання П’ятидесятниці 28 червня. До цього циклу також належать поминальна субота перед Трійцею та День Святого Духа 24 червня.
На Зелені свята заведено прикрашати галузками дерев із зеленим листям домівки. За дохристиянськими віруваннями це листя допомагало душам родичів потрапити в домівку.
Трійця: історія, що робити на Зелені свята
В Біблії про Трійцю написано так, що Бог є єдністю Отця, Сина і Святого Духа. Саме від цього і походить основна назва свята.
Згідно з церковними переказами, на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа перед його учнями з’явився Святий Дух. Апостоли тоді отримали від нього дар зцілення, вивчили всі мови, що допомогло їм поширювати християнство по всьому світу.
В храмах на Трійцю проводять святкові богослужіння і великі вечірні служби. Основні символи свята у християн східного обряду — зелені гілочки берези та інших дерев. Ними традиційно прикрашають будинки і церкви. Згідно з народними повір’ями, ці гілочки допомагають закликати добробут та щастя в дім.
Православні священники на літургії одягають святкові шати зеленого кольору, а католицькі — білого.
Після служби люди йдуть у гості чи збираються у себе вдома, пригощають друзів та родину великим святковим короваєм, накривають пишний стіл.
Чому Трійцю називають Зеленими святами
В народі цей день традиційно називають Зеленими святами. Назва походить ще від дохристиянських часів. Тоді наші пращури святкували завершення весняного і початок літнього календарного періоду. А що краще може символізувати життя, ніж зелене листя?
Напередодні Зелених свят, в суботу, ще до сходу сонця, молоді дівчата йшли до лісу і в поле, рвали запашне зілля. Ввечері вже хлопці рубали з липи, берези, дуба, клена гілля, щоб ними замаїти господарство. Зіллям же прикрашали віконниці та ікони в будинку. Не заквітчати оселю вважалося тяжким гріхом.
Якщо листя залишалося зеленим і свіжим до наступного ранку, вважалося, що цього року хвороба та біди оминуть оселю. Неділю Трійці називали П’ятидесятницею, тому що це був саме 50-й день після воскресіння Христа.
Народні прикмети на Зелені свята
• Сватання цього дня — на вдалий шлюб: у родини будуть гарні діти, в оселі — гармонія, а в серцях — любов одне до одного.
• Дощить цього дня — буде тепле і гарне літо.
• Після дощу відразу з’явилося сонце — можна чекати на великий урожай.
• Зілля і квіти, які були зібрані цього дня, є сильним оберегом і ліками від усіх хвороб.
• Спека на Зелені свята — все літо буде посушливим.
На Трійцю забороняється грати весілля, адже нічого хорошого не вийде, сім’я швидко розпадеться і буде нещасливою. Також не можна шити, вишивати, працювати в городі. Це велике церковне свято, під час якого потрібно відвідати храм, помолитися і відпочити.
Наступний день після Трійці називали Духів день. Заборонялося все ще виходити в поле і працювати в землі.
