Як виникла ідея святкування Міжнародного дня сім’ї?
Сім’я традиційно являє собою систему відносин між чоловіком і жінкою та батьками й дітьми, засновану на шлюбі чи кровній спорідненості. Також характерними ознаками сім’ї є відокремлене місце проживання та спільний бюджет.
Моделі сім’ї давніх цивілізацій
Давні цивілізації, залежно від рівня їхнього розвитку, мали різні моделі сім’ї. Наприклад, в Давньому Єгипті чоловік та жінка одружувалися на основі спеціального договору, при цьому дружина мала рівні права з чоловіком. За наявності кількох дружин головною господинею в домі вважалася та, яка була першою.
В Давній Месопотамії правила сімейного життя визначалися Законами Хаммурапі. Дружина мала бути вірною, а чоловік — забезпечувати її засобами до існування. За зраду жінок карали на смерть або виганяли з дому. Голова родини мав незаперечні права на дітей, за потреби міг продати їх чи віддати за борги.
В патріархальних сім’ях Індії чоловіки теж користувалися безмежною владою над дружинами й дітьми, повторні шлюби для жінок після смерті чоловіків заборонялися, навіть склалася традиція спалювання вдови на похороні чоловіка.
Київська Русь
Слов’яни Київської Русі мали більш демократичні сімейні правила — наприклад, вже за Ярослава Мудрого було заборонено одружувати людей проти їхньої волі. Хоч влада батьків над дітьми проголошувалася як абсолютна, насправді вона не була такою суворою, тому в разі вирішення життєво важливих питань дітям зазвичай залишали право вибору. Після утвердження християнства сімейне право стало регулюватися законами, запозиченими з Візантії. Було встановлено мінімальний вік для вступу в шлюб — 15 років для юнаків і 13 років для дівчат, також церква вимагала їхньої взаємної згоди. В заможні сім’ї для дітей запрошували вчителів-священників, від батьків дітям передавалися спадкові знання та ремесла.
В українській сім’ї жінці відводилася важлива роль — вона могла брати участь у всіх значущих справах та рішеннях, а в разі смерті чоловіка саме дружина ставала головою родини, передаючи господарство старшому синові лише в дуже похилому віці. Діти в сім’ї мали певні обов’язки й права відповідно до віку — наприклад, хлопчикам до 10 років довіряли пасти худобу, а з 13-річного віку вони вже мали працювати в господарстві нарівні з батьком.
Сучасні сім’ї
Сучасним сім’ям, незалежно від країни проживання, доводиться вирішувати багато проблем — матеріальних, побутових, житлових, а також тих, що стосуються особистих взаємин. Приділяти більше уваги викликам, які постають перед сім’ями, на міжнародному рівні почали в 1980-х роках. В 1983 році Комісія соціального розвитку ООН звернулася до Генерального секретаря організації щодо необхідності підвищити обізнаність громадськості про потреби й труднощі сімей, а також про ефективні способи задоволення цих потреб.
В 1985 році Генеральна Асамблея ООН включила в порядок денний своєї сесії пункт «Сім’я в процесі розвитку» й запропонувала всім державам-членам організації протягом найближчого часу висловлювати свої коментарі й пропозиції щодо проголошення року сім’ї. В результаті резолюцією від 9 грудня 1989 року Генасамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім’ї для проведення відповідних заходів на місцевому, регіональному й національному рівнях.
В 1993 році з метою розширення знань широких верств населення щодо проблем, з якими стикаються сім’ї в різних країнах, та впливу на них соціальних, економічних і демографічних факторів, Генасамблея ООН проголосила 15 травня Міжнародним днем сім’ї.
