ЧОРНОБИЛЬСЬКА аварія – це водночас злочин радянської системи проти людини й довкілля та приклад самовідданості, жертовності й героїзму її ліквідаторів.
Уже з 1970-х років від початку будівництва Чорнобильської АЕС, яка на той час носила ім’я Леніна, за наслідками перевірок були викриті масові порушення як самого будівництва станції, так і можливі аварійні ризики й загрози від особливостей ядерних реакторів, які на ній встановлювалися. Та московське партійне керівництво на те мало зважало. Адже мета кремля була одна – обігнати капіталістичні країни Заходу у виробництві електроенергії з найнижчою собівартістю і тим самим довести на практиці, що так звана соціалістична економіка здатна не тільки конкурувати, але й перегнати в обсягах та ефективності виробництва ринкові економіки США та Західної Європи. Засліплення цією боротьбою, а також участь радянської імперії у гонці озброєнь і призвела СРСР до краху та розпаду. Але перед тим – до ядерної катастрофи планетарного масштабу, яка стала каталізатором подальших незворотних змін.
26 квітня 1986 року під час проведення проєктних випробувань сталася аварія. Вона повністю зруйнувала четвертий реактор станції і спричинила значне забруднення навколишньої території радіоактивними речовинами. Внаслідок катастрофи повністю евакуювали населення міст Прип’яті та Чорнобиля та всіх інших населених пунктів у радіусі 30 км навколо станції. Аварія стала однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Майже всі працівники і перші пожежники-ліквідатори померли через опромінення. Основна частина робіт з ліквідації наслідків аварії була виконана в 1986-1987 роках. У них брали участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів (включаючи подальші роки) – близько 600 000 людей, здебільшого українців. Із перших днів катастрофи на ЧАЕС радянське керівництво прагнуло приховати її страшні наслідки від власного суспільства й цивілізованого світу. Але великий викид радіаційних речовин був зафіксований за межами СРСР. Провідні демократичні держави стали бити на сполох і вимагати від москви роз’яснень ситуації.
Сотні тисяч людей в Україні та інших частинах радянської імперії були мобілізовані на ліквідацію наслідків аварії. Вони почали розповідати, що реально відбувається на місці катастрофи своїм родичам і колегам. Так розкрилася страшна правда як про саму аварію на ЧАЕС та її наслідки, так і про антилюдську суть радянської авторитарної системи управління, за якої сталася ця найбільша техногенна катастрофа людства. Наслідки Чорнобильської катастрофи залишаться з нами назавжди, в нашій національній історії. І завжди треба пам’ятати, що світ тоді врятувала людяність і добрі серця мільйонів простих людей – пожежників, міліціонерів, медиків, військових.
