27 березня голова Роздільнянської міської територіальної громади Валерій Шовкалюк та начальник відділення ЦВС Роздільнянського РТЦК та СП майор Олександр Трофімов вручили посмертні нагороди рідним військових — мужніх синів України, які віддали своє життя за свободу, незалежність і майбутнє нашої держави, або вважаються зниклими безвісти.
Відповідно до Указу Президента України, за особисту мужність, незламність духу та самовіддані дії у боротьбі за державний суверенітет і територіальну цілісність України, вірність військовій присязі, орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено: Миколу Котлінського та Дмитра Максюту, а також зниклого безвісти Сергія Орєшина. Відзнаку Президента України «За оборону України» отримали рідні Вадима Чернія, медаль «Захиснику Вітчизни» вручили родині Олександра Кухти.
КОТЛІНСЬКИЙ Микола Іванович (1967 р.н.), позивний «Іванич», воював у складі 532 окремого ремонтно-відновлювального полку. Він загинув 10 квітня 2022 року під час бою біля міста Павлоград Донецької області, до останнього подиху залишаючись вірним Україні. Похований 22 квітня 2022 року на кладовищі с. Єреміївка.
МАКСЮТА Дмитро Миколайович (1982 р.н.), розвідник-навідник розвідувальної групи, житель с. Чобручі, героїчно загинув 27 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту України, стримуючи збройну агресію російської федерації поблизу населеного пункту Трудове Волноваського району Донецької області. Похований 15 вересня 2025 року на кладовищі с. Чобручі.
ОРЄШИН Сергій Вікторович (1973 р.н.), гранатометник 3 стрілецького відділення, зник безвісти в районі населеного пункту Роботине Токмацької міської громади Пологівського району Запорізької області.
ЧЕРНІЙ Вадим Володимирович (2001 р.н.), навідник взводу охорони 140 роти охорони, житель м. Роздільна, віддав своє молоде життя за Україну 6 серпня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Стариця Чугуївського району Харківської області. Похований 11 серпня 2024 року на кладовищі м. Роздільна.
КУХТА Олександр Олександрович (1985 р.н.), сапер інженерно-саперного відділення, житель с. Козакове Новоборисівської сільської територіальної громади, загинув 29 січня 2025 року на Донеччині, поблизу населеного пункту Ступочки Краматорського району, внаслідок удару ворожого безпілотника по позиції. Він до кінця виконав свій обов’язок перед Батьківщиною. Похований 13 березня 2025 року на кладовищі с. Козакове.
Жодні слова не здатні втамувати біль втрати наших Героїв, і жодна нагорода не замінить найдорожчих людей. Але ці ордени — це символ вічної вдячності українського народу, знак глибокої шани та визнання безсмертного подвигу тих, хто став на захист України у найтяжчий для неї час.
Вони – наша гордість. Вони – наша сила. Вони – наша пам’ять, що житиме вічно.
Наш спільний обов’язок – не лише пам’ятати їхні імена, а й бути гідними їхньої жертви, підтримувати родини та продовжувати боротьбу за вільну і незалежну Україну.
Не забуваймо і наших захисників, які зникли безвісти – ми віримо і чекаємо на їхнє повернення.
Вічна пам’ять і слава Героям України!
