Наприкінці літа православні відзначають велике свято – Успіння Пресвятої Богородиці. Кожна людина має свій День народження, День ангела, і завжди із трепетом готується до цих днів. Кожен Храм Божий має свій престольний празник, якого чекають із великим трепетом усі віруючі. Очікували цього дня і вірні Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Кошари. З самого ранку церква зібрала місцевих мешканців та священнослужителів району для спільної молитви за весь народ та розділити радість престольного свята. По завершенні богослужіння всі присутні священики звершили хресний хід навколо храму, після чого, силами місцевих мешканців, був організований святковий обід.
Але цього року відзначення свята не обмежилось лише заходами вранці. Ввечері на кошарців чекала концертна програма, організована місцевими талантами та творчими колективами художньої самодіяльності.
– Сьогодні ми вперше відзначаємо День села, не обмежуючись лише службою у церкві та святковим обідом. Цього разу це й святковий концерт, де визначатимуться переможці у різних номінаціях та організоване народне гуляння. Під час підготовки заходу ми намагались взяти усе добре від наших сусідів та втілити у нашій місцевості, поступово перетворюючи цей день у добру традицію на довгі роки. Сподіваюсь що наш дебютний День села залишить у серцях кошарців гарні враження, а під час концерту на обличчях майорітимуть посмішки та відчуватиметься гарний настрій, – зазначив у вітальному зверненні Кошарський сільський голова Ф.Ф. Сазанський.
Привітати жителів с. Кошари прибули й поважні гості. Із вітальним словом до присутніх звернувся депутат Одеської обласної ради В.В. Фінік: «Мені дуже приємно сьогодні розділити разом із вами таку визначну подію – День села. Я недовго в політиці, але вже добре ознайомився із кошарською громадою. Навесні, проводячи творчий конкурс художньої самодіяльності «Дебютна весна», була можливість побачити, які талановиті діти, народжені у Кошарах, та як вони гідно представляли свою рідну землю. Впевнений, що наступної весни вони ще краще проявлять свої здібності, не тільки дійшовши до фіналу, а і зайнявши призові місця гран-прі. Але робота проводиться не лише серед дітей. На даний час розробляється програма надання допомоги інвалідам, складаються списки і вже незабаром ви станете свідками, як вона працюватиме на користь соціально незахищених категорій. В цей день хочу побажати розквіту вашого села, добробуту вашим родинам та здійснення найзаповітніших мрій. Я зі свого боку, як депутат Одеської обласної ради, всебічно допомагатиму у розв’язанні нагальних проблем сьогодення».
Щоб підтримати місцеву футбольну команду, Владислав Васильович вручив її тренеру, вчителю фізичної культури Кошарської ЗОШ П.М. Леонову комплекти іменної футбольної форми та гетри, що стануть у нагоді місцевим спортсменам для досягнення нових перемог.
До привітань приєднались й депутати Роздільнянської районної ради А.В. Коваленко та С.М. Приходько, які завжди поруч із кошарцями та відгукуються на прохання, відстоюючи інтереси своїх виборців.
За активну громадську позицію та всебічну допомогу у вирішенні соціально-економічних та побутових питань Кошарський сільський голова Ф.Ф. Сазанський вручив подяки поважним гостям з надією на подальшу співпрацю.
Також були відзначені й місцеві мешканці, які перемогли у різних номінаціях. Ось, як згадує своє подружнє життя цьогорічний переможець у номінації «Золоте подружжя» Адам Олександрович Наумчук: «Зі своєю дружиною Марією Миколаївною познайомились у Кошарах, куди я приїхав до сестри, так і лишився тут жити… Пішов в армію, проходив службу в різних країнах Європи. Потім працював трактористом, а жінка поралася на місцевій фермі… Так і жили, аж до самої пенсії. Маємо двох дітей та чотирьох чарівних онуків – це наше найбільше багатство».
Поцікавились у Адама Олександровича, який ж еліксир тривалого подружнього життя, на що він зазначив: «Основне – це взаємоповага, здоров’я та, неодмінно, любов один до одного».
Долучившись до чисельних привітань, директор Кошарської ЗОШ І.М. Сазанська повідала про одну цікаву подію, що сталася у селі: «Дуже приємно сьогодні бачити нашу кошарську громаду, яка переповнена найменшенькими жителями села. І це не дивно, адже нещодавно в Кошари прилетіли лелеки і в’ють гніздечко – це дуже добрий знак!».
Тож, нехай кошарцям лелеки приносять безмежне щастя та багато діточок, примножуючи добробут та злагоду у кожній оселі.
Наш кор.
