З першим весняним сонечком вийшли на прибирання території у центрі села працівники Яковлівської сільської ради під керівництвом її голови В.С. Павличенко. Попрацювавши день не в звичних кабінетах, а на свіжому повітрі в місцевому парку, колектив сільради потурбувався про комфорт своїх мешканців, адже зараз приємно спостерігати за тим, який порядок панує довкола. А від цього і настрій кращий, і весна стає ще теплішою та приємнішою. Тим паче, що всі ми готуємось до одного з найбільших християнських свят – Пасхи. Капітально прибране місцеве кладовище, адже вже за тиждень проводи, і сюди з’їдеться багато люду.
І увага! Того ж дня, коли працьовиті руки небайдужих людей дбали про благоустрій села, вразила та обурила прямо протилежна подія: на милолюбівському перехресті, при самому в’їзді в село, невідомою особою був викинутий величезний мішок зі сміттям. Викинутий абсолютно бездушною людиною – іншого пояснення цьому вчинку немає. Кожен, хто чекає на свій транспорт на цій зупинці, голосно обурюється. Деякі телефонують до Яковлівської сільради, бо знають, що очільник тут відповідальний і не дозволить такого нехлюйства на території сільради.
Але чи реально прибирати за кожним?! Невже для цього сміття, яке вже нестерпно смердить, не знайшлось іншого місця? Тим паче, що очевидці стверджують, що в цьому мішку – труп собаки. Він і надалі тут лежатиме, і люди, обурюючись, в думках на вголос і надалі адресуватимуть свій негатив його господарю. Жоден не побажає добра такій безсовісній людині. І кожному, в кого підніметься рука зробити подібний вчинок, слід замислитися: чи потрібні вам людські прокльони? Адже, стоячи біля смердючого сміття, не дуже хочеться добирати гуманних слів. Можливо, хоч розуміння цього налякає та розбудить у людях людське!
Наш кор.
