Як вберегтися від кишкових інфекцій влітку

Літо – чудова пора відпочинку і бурхливого розвитку всього живого. Але це ще й сезон харчових отруєнь і кишкових інфекцій. Проте, їх можна уникнути, якщо дотримуватись простих гігієнічних правил. Про це розповідають  медики.

До гострих кишкових інфекцій зараховують холеру, черевний тиф, вірусні гепатити А і Б, дизентерію, сальмонельози, ентероколіти та інші. Люди “з’їдають” небезпечні бактерії разом із харчами і водою. У воду збудники хвороб потрапляють, як правило, з калом, сечею та блювотними масами хворих та бактеріоносіїв. При нинішньому недбалому ставленні до довкілля від зараження не застрахований ніхто.

Потрапивши до їжі, хвороботворні бактерії дуже швидко розмножуються. Багато з них виділяють отруйні продукти життєдіяльності. Ці продукти життєдіяльності, або ж токсини, діють на нервові центри кишківника, що призводить до виділення в нього невластивої йому рідини. Бактерії, потрапляючи на слизову оболонку кишківника, активно розмножуються і викликають запалення та ерозію тканин. Від цього підвищується температура та виникає блювота.

Дизентерія. Збудники дизентерії найчастіше потрапляють до організму з водою, зараженими харчовими продуктами і вражають слизові оболонки товстого кишківника. Вони можуть довго зберігатися у різноманітних харчових продуктах. Продукти, які не піддають термічній обробці: сире молоко, різноманітні салати, паштети, овочі, фрукти, – можуть у випадку їх зараження ставати причиною захворювання великої кількості людей. Можна заразитись від хворої людини під час догляду за нею, якщо порушувати правила особистої гігієни-через посуд, рушники, дверні ручки і тому подібне.

Симптоми: слабкість, озноб, нудота, іноді блювота, нападоподібні болі в животі, пронос зі слизом і кров’ю. При перших ознаках захворювання слід негайно звернутись до лікаря.

Ботулізм. Збудники ботулізму, широко розповсюджені у природі. Тому всі продукти, які забруднені землею, можуть їх містити.

Палички ботулізму активно розмножуючись без доступу кисню у рибних, м’ясних, грибних, овочевих консервах, великих шматках риби і м’яса. Потрапляючи до організму людини, отрута вражає центральну нервову систему, викликає параліч гладкої мускулатури, порушується зір – з’являється косоокість, зіниці розширені, при чому, як правило, одна більша за іншу, змінюється і слабне голос. Далі – сліпота або смерть. Хворий потребує негайної госпіталізації.

Стафілококовий токсикоз. Стафілококи розмножуються швидко, а токсини, які вони виділяють, настільки сильні, що інкубаційний період триває від півгодини до 2-х діб. Ці бактерії полюбляють середовища, багаті на цукор, тому ними, як правило, заражаються, вживши неякісну кондитерську продукцію, компоти та інші солодкі напої, в яких вміст цукру у водній фазі менше 60 %.

При захворюванні температура залишається нормальною чи субфібрильною (37,1-37,2градуса), проте є напади ріжучого болю у ділянці шлунка, слабкість, блідість шкіри, зневоднення.

Сальмонельоз. Збудники цієї хвороби потрапляють до організму людини з м’яса та яєць домашньої птиці, особливо качок. Сальмонели також вражають слизову кишківника. Інкубаційний період — від десяти годин до кількох діб.

Хвороба має багато форм від безсимптомних до важких. Здебільшого симптомами є сильна блювота, запаморочення, головний біль, здуття живота, пронос.

Черевний тиф. Збудники цієї хвороби – з родини сальмонел. Заразитись можна від хворої людини або бактеріоносія. Збудники передаються водним, харчовим, контактно-побутовим шляхами передачі. Активними перенощиками є мухи. Черевнотифозна паличка може зберігати життєздатність до п’яти місяців у ґрунті і до місяця – у людських випорожненнях. Інкубаційний період – 10-14 днів.

Хвороба розвивається поступово: погіршується самопочуття, зникає апетит і сон. Шкіра на обличчі стає дуже блідою, на язику з’являється сірий наліт, а на тілі – розеоли (утворення діаметром 2-3 мм рожевого кольору). Хворобою уражуються тонкий кишківник, печінка, лімфатична система, селезінка і кістковий мозок й інші органи.

Холера. Збудник-холерний вібріон. Холерні вібріони починають активно розмножуватися у воді при температурі 17 градусів і вище, але можуть і зимувати під льодом. До їжі збудник може потрапити із зараженої води, а до води – з калових чи блювотних мас хворого. Холерний вібріон одразу гине при кип’ятінні, при температурі 50 градусів – за 30 хвилин.

За матеріалами Інтернет-видань.

Залиште свій коментар