Менше року знадобилося, щоб ініціатива голови Одеської ОДА Максима Степанова пройшла шлях від звернення до закону, в результаті якого територія Куяницького лиману визначена курортом державного значення. Для всієї Одещини, і особливо найближчих районів – Лиманського, Біляївського, Іванівського – це рішення означає збереження природних властивостей лиману і його розвиток, як медичного курорту.
Куяльницький лиман з його лікувальними муловими грязями, ропою і мінеральною водою може бути магнітом для туристів, яким потрібно оздоровитися і відпочити. Як і 200 років тому, лікування тут ефективне для опорно-рухового апарату, суглобів, нервової системи, органів системи травлення. Пацієнти, які хоч раз побували на лимані і оцінили ефект, повертаються щороку. Але є кілька проблем – відсутність комфортного сервісу, а головне – обміління водойми та бактеріальне забруднення вод і грязей.
Статус курорту державного значення може допомогти в їхньому вирішенні. Звісно, якщо ним правильно і по-господарськи скористатися. «Для Куяльницького лиману такий статус означає надійний захист: цим ми зберігаємо його природу, лікувальні властивості, даємо поштовх для інвестицій у розвиток рекреаційного і медичного туризму», – переконаний голова Одеської ОДА Максим Степанов. Він пояснює: у прийнятому законі чітко прописані межі охоронних зон, а в законі «Про курорти» – які обмеження вони накладають. Отже Куяльницький лиман віднині офіційно має 3 санітарні зони: перша – суворого режиму, друга – зона обмежень, третя – спостережень.
До першої зони відноситься лиман, прибережна смуга і прилегла до пляжів територія шириною не менше 100 метрів. У ній забороняється вести будь-яку господарську діяльність, яка може вплинути на екологічний баланс чи зміну лікувальних властивостей. «Це означає, що інвестори можуть бути точно впевнені, що і сьогодні, і через 20 років, тут буде рекреаційна територія, а не ферма, завод або житлові комплекси», – зазначає голова ОДА. Максим Степанов переконаний, що й міжнародні інвестори можуть виявити зацікавленість у розбудові курорту і створити економну альтернативу Мертвого моря для українців та іноземців.
У другій зоні забороняється будівництво об’єктів і споруд, не пов’язаних з потребами місцевих мешканців або курортників, утворення звалищ і складів. Зона спостережень є водночас межею санітарної охорони, тож у ній неможливо будувати підприємства, які можуть вплинути за повітря, ґрунти чи води курорту.
Відтак Куяльницький лиман залишається виключно територією оздоровлення. Хоча його теж потрібно «оздоровлювати» – облаштовувати інфраструктуру, створювати міні-готелі, розширювати спектр медичних послуг. Це не лише для влади робота, а й для малого та середнього бізнесу. Саме місцеві громади мають стати активними учасниками процесу. Насамперед – продумати і закласти у план перспективного розвитку на 2019-2021 роки свої туристично-медичні пріоритети. Адже зараз у кожному регіоні за ініціативи Президента Петра Порошенка відбуваються місцеві Ради регіонального розвитку. Побудувати дорогу чи розчистити русло річки Куяльник, яка живить прісною водою лиман, – це, безумовно, завдання для влади. А от готелі, санаторії та туристичну інфраструктуру мають створювати інвестори.
Таким чином, зі статусом державного курорту не лише Куяльницький лиман отримав шанс на розвиток, а й місцеві громади. Для них це нові робочі місця, туристи, для регіону – економіка і наповнення бюджетів. Адже українці можуть лікуватися на лимані, і витрачатися тут, а не в Ізраїлі, Єгипті чи Туреччині.
І якщо згадати, що деякі законопроекти роками без руху «лежать» у Верховній Раді, то у випадку з Куяльницьким лиманом депутати виявили ознаки космічної швидкості. Куяльник об’єднав залу. То може, скоро і депутатів побачимо на нашому курорті?
Прес-служба Одеської ОДА.
