В Україні набув чинності закон щодо введення воєнного стану, який дозволить державі швидко відреагувати на будь-які провокативні дії Росії. Влада була змушена піти на цей крок через атаку російських кораблів на українські військові судна біля Керченської протоки, внаслідок якої екіпаж трьох кораблів потрапив до полону. Про те, що означає введення воєнного стану та як він стосуватиметься населення, дізнавався Центр громадського моніторингу та контролю.
Чому воєнний режим ввели саме зараз?
Ескалація в Азовському морі 25 листопада стала першим відкритим актом військової агресії Росії під своїм прапором проти України. Через цю безпрецедентну атаку парламент на позачерговому засіданні підтримав більшістю голосів Указ глави держави «Про введення воєнного стану в Україні». Він діятиме 30 днів – до 14:00 26 грудня 2018 року. Окремо було затверджено, що цей режим не вплине на перенесення президентських виборів – вони відбудуться 31 березня 2019 року відповідно до Конституції.
«Те, що відбулося 25 листопада, – надзвичайна подія. Вперше за чотири з половиною роки російської агресії, без будь-яких зривань шевронів, без будь-яких «зелених чоловічків» Росія атакувала українські кораблі», – заявив Президент України Петро Порошенко.
Згідно із законом, воєнний стан вводиться на території 10 областей – Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької (межують з Росією), Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Одеської (виходять до акваторії Чорного та Азовського морів) і Вінниччини (межує з підконтрольним Росії Придністров’ям). Тобто у тих регіонах, через які Москва теоретично могла би розпочати наступ на Україну, пояснили депутати.
На думку експертів, запровадження особливого режиму повинно переконати міжнародну спільноту у серйозності ситуації: наступ Росії є загрозою не лише для українців, а й для всього світу. Західні медіа тим часом констатували, що введення воєнного стану зламало «картковий будиночок» планів Кремля, який прагнув атакою на Азові посіяти паніку серед українців.
Як вплине воєнний стан на українців?
Секретар РНБО Олександр Турчинов уточнив, що під час дії воєнного стану конституційні права і свободи можуть обмежуватися лише у разі посилення агресії РФ – тобто її прямого вторгнення на сухопутну територію України. Тож наразі суттєвих змін для цивільного населення не буде, крім того, що на період особливого режиму жителям 10 регіонів радять із розумінням поставитися до посиленої перевірки документів правоохоронцями.
Українцям з усіх регіонів можна вільно перетинати державний кордон: аеропорти, залізниця та автобусні перевезення функціонують за графіком. Те саме стосується і фінансових установ:
«Банківські відділення і офіси будуть працювати у звичайному режимі. Рішення [щодо воєнного стану, – ред.] не вплинуть на роботу банків», – наголосив голова Національного банку Яків Смолій.
«Укрпошта» своєю чергою заявила, що виплачуватиме пенсії і пересилатиме поштову кореспонденцію у штатному режимі. Без змін продовжують працювати підприємства та державні установи, освітні заклади, лікарні та пункти перетину на Сході України.
Президент України також заявив, що поки що не планує оголошувати повну чи часткову мобілізацію. Однак резервістам першої черги (бійцям із бойовим досвідом) варто бути готовими відбути на навчальні збори. Що стосується силових структур – усі вони приведені до повної бойової готовності.
Чи можливе обмеження прав і свобод?
У разі наступу Росії громадяни все ж можуть бути обмеженими в своїх індивідуальних правах. Однак експерти наголошують, що це стосується виняткових випадків і заспокоюють, що вони – малоймовірні.
«Права діють. За винятком ситуацій, коли ухвалюватимуть конкретні рішення на підтримку безпеки і оборони. Зокрема, якщо треба в будинку розташувати військовий персонал або розташувати оборонну лінію на території. Також це можливість мобілізувати майно. Наприклад, використовувати авто з автосалонів чи автобаз, якщо треба вантажівки для перевезення, автобуси для персоналу», – зауважив радник міністра закордонних справ Тарас Качка. Тим часом прес-офіцер оперативного командування «Північ» Віталій Кирилов запевнив, що вилучення особистого транспорту громадян не передбачено.
Щодо роботи ЗМІ – у Міністерстві інформаційної політики заперечили можливе введення цензури. Водночас держава може використовувати медіа для проведення роз’яснювальної роботи серед населення.
Наразі уряд не планує вводити комендантську годину в областях, де діє воєнний стан. У Міноборони додали, що такі заходи можуть запровадити лише у разі загострення ситуації, наприклад, якщо на кордоні буде помічено скупчення російських військ.
Як реагує світ на азовський інцидент?
Атака на українські кораблі змусила Раду безпеки ООН зібратися на екстрене засідання щодо ситуації біля Керченської протоки. Західні країни висловились на підтримку України, заявивши, що російські військові порушили норми міжнародного права. Крім того, Вашингтон також пообіцяв надати Україні повну підтримку, зокрема і військову.
«В ім’я міжнародного миру й безпеки Росія повинна негайно покласти край незаконній поведінці, дотримуватися прав і свобод усіх держав на судноплавство», –наголосила під час засідання постійна представниця США при ООН Ніккі Гейлі.
Україна тим часом звернулася до цивілізованого світу із закликом посилити економічні санкції проти росіян, причетних до морської атаки.
«Закликаю країни ЄС перейти від декларацій до реальних кроків та вжити всіх необхідних заходів впливу на агресора, включаючи посилення санкцій, аби припинити «повзучу анексію», – заявив Петро Порошенко.
Політичні оглядачі зазначили, що до більшого санкційного тиску європейців підштовхує і офіційний Вашингтон, а кілька європейських лідерів вже заговорили про можливість нових обмежень – включно із Австрією, яка нині головує в ЄС.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
