Одним із пріоритетних напрямків державної політики є детінізація зарплати. Негативні наслідки неукладання трудових відносин, виплати зарплати “в конвертах” відчувають як самі працівники, так і члени територіальних громад та суспільство в цілому.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право на належні, безпечні і здорові умови праці, на зарплату, не нижчу від визначеної законом. Мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Проте, деякі роботодавці ігнорують зазначені конституційні норми і змушують робітників працювати без оформлення трудових відносин, видають працівникам зарплату готівкою “у конвертах”.
Якщо з якихось причин роботодавець не сплачує єдиний соціальний внесок за своїх найманих працівників (причиною може бути і виплата зарплати “в конвертах” без сплати внесків, і нарощування заборгованості як з виплати зарплати, так і зі сплати внесків), то періоди, за які не сплачені внески, “випадають” зі страхового стажу найманого працівника та не включаються в заробіток для розрахунку розміру пенсії. Гарантований рівень мінімальної зарплати чимало роботодавців просто ігнорують і змушують робітників працювати на невелику зарплату, часом зовсім не декларуючи оплату їх праці. Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату готівкою.
У цьому випадку йдеться про “тіньові” заробітки, з яких не утримуються податки та не здійснюються відрахування до Пенсійного фонду. Мають місце негативні наслідки цього явища і для самого працівника, який позбавляє себе гідної пенсії у майбутньому. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зарахування страхового стажу здійснюється пропорційно сплаченим страховим внескам. Бувають ситуації, коли людям за рік роботи зараховується менше місяця страхового стажу. А низька зарплата дає низький коефіцієнт заробітку, який враховується при обчисленні пенсії.
Розглянемо на прикладах залежність страхового стажу для призначення пенсії. Громадянка К., 24.02.1964 року народження, звернулася за призначенням пенсії. Згідно із записами трудової книжки, страховий стаж на підприємстві А. за період з 2011 по 2012 роки складає 2 роки, але за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, до стажу роботи можливо зарахувати лише 1 рік, оскільки гр. К. на даному підприємстві працювала на 0,5 ставки і її зарплата щомісяця була менша за мінімальну, відповідно і сума страхових внесків була менша за мінімальну.
Тож, вкотре нагадуємо роботодавцям та громадянам, що при отриманні зарплати в “конверті” працівник ризикує залишитися без права на отримання пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії. Подбайте про це якомога раніше!
Микола Сиротюк,
заступник начальника фінансово-економічного відділу – заступник головного бухгалтера Роздільнянського об’єднаного управління ПФУ Одеської області.