Сьогодні минає дев’ять днів від дня смерті нашого земляка, військовослужбовця Сергія Удута. Захисника Маріуполя, який пройшов через страшні випробування війни та російського полону, повернувся додому, але, на жаль, його життя обірвалося.
Пам’ять про Сергія залишається у серцях рідних, друзів, земляків — усіх, хто знав його, чекав і молився за його повернення.Свій біль та слова пам’яті про нашого Захисника у поетичних рядках висловила Ліна Міщенко.
Пам’яті Сергія УДУТАПрощавай, Сергію, прощавай…
Ти не посміхнешся більше щиро…
Пам’ятатимемо ми тебе, ти знай!!!
Ти для нас — наш ЗАХИСНИК,
Наш рідний, любий, милий!!!
Ти пройшов полон,
Пройшов всі муки страшної неволі й пекла…
За тебе молилася бабуся,
Але тяжкий сон рік тому забрав її…
Не дочекалася…
Коли ми будемо кінцю війни всі раді,
Пригадаємо усіх вас,
Хто, нас захищаючи, загинув!!!
Всіх — і батька, й доньку, й сина!!!
Вклонимося низько й
Маєм стати перед вами на коліна!!!
Біль, що розриває серце,
Не поверне нам нікого з вас:
Ні доньки з батьком, ані сина…
Ще багато років будемо
Оплакувати вас ми, наші рідні…
І після війни спробуємо подолати
Біди всі, нестатки й злидні!
Як воно складеться все після війни,
Ще геть ніхто не знає.
Але є в нас сила внутрішня,
І труднощі усі ми подолаєм!!!
Ми вклоняємось тобі й таким, як ти,
Сергію!!!
Царство вам небесне всім!!!
Ті, хто тут залишився, здійснять,
Я впевнена, найголовнішу вашу мрію!!!
Немає слів… Є лише біль і стогін…
І крик є до небес: «Чому? Чому? Чому???».
Ліна МІЩЕНКО
