Чорнобиль… Це слово стало символом великої трагедії та неймовірної мужності. 26 квітня 1986 року вибух на Чорнобильській атомній електростанції розірвав спокійне життя мільйонів. Радіаційна хмара накрила міста й села, а перші, хто кинувся у вогонь — пожежники, інженери, ліквідатори — врятували світ ціною власного здоров’я та життя.
Минуло 39 років, але біль цієї трагедії залишається у нашій пам’яті.
Щороку ми збираємося біля пам’ятних знаків, щоб віддати шану героям, згадати події, які змінили історію, і нагадати собі та прийдешнім поколінням: пам’ятати — означає жити з гідністю.
Сьогодні, біля пам’ятного знаку ліквідаторам Чорнобильської катастрофи відбувся мітинг-реквієм, присвячений 39-й річниці трагедії на Чорнобильській АЕС.
Урочиста колона вирушила до меморіальної плити під супровід зворушливої пісні «Чорнобиль». Біля пам’ятного знаку розпочалася церемонія покладання квітів: представники місцевої влади, ліквідатори аварії, родини загиблих героїв та усі небайдужі вшанували пам’ять полеглих. Жалобна мелодія, що лунала в цей момент, наповнила серця присутніх тугою і шаною.
Після покладання квітів, виконання Державного Гімну України, зі словами скорботи та вдячності до учасників заходу звернулися: начальник Роздільнянсьої РВА Приходько С. М., міський голова Шовкалюк В. О., учасник ліквідації наслідків аварії Бабенко М. П., який поділився особистими спогадами про ті страшні події.
Пожежна машина подала сигнал сирени, що стало символічним нагадуванням про тривожні дні весни 1986 року. Під звуки сирени всі присутні вшанували пам’ять загиблих, затамувавши подих у знак глибокої шани і скорботи.
Чорнобиль – це рана, що ніколи не загоїться у серці нашої землі. І доки живе пам’ять, доти житиме правда про мужність, самопожертву та біль.
