Науковці й аграрії оцінюють результати експерименту з вирощування бавовнику і планують наступного року засіяти до 30 тисяч гектарів
Одна з проблем, із якими зіштовхнулися Сили оборони України у ході війни, це брак снарядів та дефіцит пороху. Після ретельного вивчення питання було вирішено спробувати вирощувати в країні бавовник – культуру, з якої саме і виробляють порох. Місцем експерименту визначили Одещину, адже рослина вимагає багато сонця та тепла.
Культурою засіяли невеликі ділянки в різних куточках регіону. Бавовник прижився, дав сходи, а в жовтні науковці вже отримали перший врожай. Приємним сюрпризом стало те, що бавовник добре зростає на так званій богарі – ґрунті без додаткового зрошення, де він показав врожайність до 2,5 т з гектара. На думку фахівців, Одеська область ідеально підходить для вирощування бавовнику в промислових масштабах, тож наступного року планують засіяти значно більші площі.
На полі бавовнику в Роздільнянському районі побували кореспонденти Укрінформу. Тут біля села Новоселівка агрономи з Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин засіяли ділянку площею 0,1 га. Бавовну також сіяли в Саратському, Роздільнянському та Кілійському районах – загалом на площі 5 га.
ВИБАГЛИВА КУЛЬТУРА
Поле бавовни видно здалеку – воно ще зеленіє і виглядає наче латка на жовто-коричневому полотні осінніх земель. Зовні бавовник – невеликий кущ до метра заввишки, але має потужну 2-метрову кореневу систему. На полі ростуть п’ять видів бавовни – насіння на початку експерименту, в травні надали компанії з Німеччини, США та Туреччини. Кожен сорт висіяний окремою смугою та відповідно маркований.
Насіння бавовнику потрібно садити у ґрунт на глибину 3-4 см, якщо копнути глибше- не зійде. Це не соняшник і не кукурудза. Температура ґрунту на 10 см в глибину має бути не нижча за 18 градусів. Відстань між кущами на полі – 15-17 см. Такі умови є оптимальними для росту бавовни. Через таку вибагливість культури потрібно сіяти насіння більше в 2-3 рази. Якщо нам потрібно 80 тисяч кущів, то треба сіяти 250 тисяч, краще потім розрідити їх, – розповідає директор Одеської філії Українського інституту експертизи сортів рослин Василь Цапенко.
На одному кущі одночасно можна побачити квітку бавовни, зелений бутон та вже дозрілу розкриту коробочку з білим волокном.
– Щоб збирати врожай комбайном, уся культура має дозріти. Тому для вирощування бавовни в промислових об’ємах потрібно буде користуватися спеціальними дефоліантами – речовинами, які прискорюють дозрівання коробочки. Різниця між дозріванням ярусів на одному кущі може бути до 2 тижнів, тому треба вчасно піймати «золоту середину» і провести обробку. Повинен листочок відпасти, а коробочка – дозріти, – пояснює Цапенко.
ЧАС ДЛЯ ПІДРАХУНКІВ
Агроном запевняє, що клімат Одещини цілком підходить для вирощування бавовни в промислових об’ємах. Зараз вчені займаються дослідженням економічної складової, а також «вибуховими» властивостями кожного з посіяних сортів.
Якщо дотримуватися всіх вимог – буде толк. До того ж температурний режим щороку підвищується, бавовні потрібно сонце, і я не здивуюся, якщо бавовник скоро буде рости і під Києвом. Ми обчислимо затратну частину, перерахуємо на гектари, побачимо врожайність, і якщо рентабельність не нижче 20% – фермери візьмуться. В Греції тонна сирцю бавовни коштує до тисячі доларів. Я думаю, що ми можемо бути не далекими від них у цьому. Зараз ми вручну збираємо коробочки, записуємо, скільки штук отримали з кожного куща та якого сорту. На одному кущі виростає від 5 до 30 коробочок. Ми їх зважуємо, дивимося пропорції: близько 52% – насіння, 48% – волокно. Також будемо вивчати «енергетику» волокна – наскільки потужним буде порох, виготовлений з кожного сорту, – каже науковець.
НЕБЕЗПЕЧНИЙ ШКІДНИК
Основним викликом, який постав перед аграріями при вирощуванні бавовни, стала боротьба зі шкідниками. Основний паразит, який псує посіви бавовнику, – це совка. Комаха заповзає під квітку рослини і відкладає там яйця, потім вилуплюється гусінь і поїдає коробочку, що достигає.
– Цей шкідник помітний саме на бавовнику. Масовість зльоту комах була такою, якої ми ще не бачили, звідки їх стільки взялося – неясно. Для бавовнику немає препарату, щоб знищити цього шкідника повністю, потрібно ретельно підбирати засоби захисту. А від хвороб підходять препарати, які використовуємо на рапсі, соняшнику, – розказав Василь Цапленко.
За словами фахівця, з совкою борються і в Узбекистані, який вирощує бавовну традиційно. Для цього використовують ручну працю – люди вибирають паразитів з посівів. Сертифікованого препарату для боротьби з совкою наразі нема і там.
НАСІННЯ, ТКАНИНА ТА ПОРОХ
Подальшу долю зібраного врожаю «білого золота» нам пояснив заступника голови комітету ВР України з питань аграрної політики Степан Чернявський. За його словами, первинну обробку бавовни – відокремлення насіння від волокна – планують проводити в Україні. Далі сировина поїде до країн-партнерів, де з неї виготовлятимуть тканину та порох. Питання щодо вартості тонни бавовни наразі залишається відкритим.
– Ми плануємо, що в цьому році сировина поїде до наших сусідів: в Румунію, Болгарію або, може, в Туреччину. Кабмін планує виїзд делегації з представниками аграрного комітету, щоб вивчити питання обробки. Тоді ми дізнаємося, за якою ціною будуть купувати бавовну у наших фермерів. Вона переробляється на волокно і на насіння. Насіння використовується для виготовлення олії, жмих після обробки – кормовий. Волокно при переробці ділиться на довге і коротке. Коротке вважається відходами, з нього роблять порох. Довге – йде на котон. Виготовляти порох безпечніше в наших сусідів. Я думаю, ми будемо це робити в Румунії чи Болгарії, – сказав Степан Чернявський.
Зараз Міноборони спільно з Міністерством стратегічного розвитку розробляють схему, за якою саме одеська бавовна буде використовуватися при виготовленні пороху для українських снарядів.
Первинну переробку будемо робити тут, а волокно будемо віддавати підприємствам, які виготовлятимуть з нього нітроцелюлозу для подальшого виготовлення пороху. Я думаю, що це буде давальницька схема: ми постачаємо волокно, вони віддають порох, ми порох віддаємо на завод і отримуємо снаряди, – розказав Чернявський.
ПІДТРИМКА ФЕРМЕРІВ
Степан Чернявський упевнений, що вирощування бавовни у промислових масштабах дасть потужний економічний поштовх як Одещині, так і Україні в цілому. Для старту проєкту комітет з агрополітики подав правку до бюджету на 2025 рік щодо підтримки фермерів та підприємств з первинної переробки бавовни.
За словами Чернявського, затрати на вирощування гектару бавовника дорівнюють близько 30 тис. грн – як на гектар рапсу.
Ця культура якщо стартоне, для Одещини з’явиться великий ланцюг підприємств, які будуть відбудовуватися для переробки бавовни. Це може збільшити обсяг промисловості в регіоні. Але культура нова, і фермери бояться її вирощувати. Без держпідтримки воно не «злетить». Тому ми запропонували закласти в бюджет у наступному році 300 мільйонів гривень на 30 тисяч гектрів. Держпідтримка покриватиме орієнтовно третину затрат на вирощування бавовника – близько 10 тис. грн на гектар, – сказав Степан Чернявський.
З такою підтримкою, на думку фахівця, фермери охоче сіятимуть бавовник. За його словами, на сьогодні аграрії півдня мають дохід до 300 доларів з гектара. З бавовною ж вони матимуть прибуток у 500-1000 доларів з гектрара.
– У нас буде легка промисловість – будемо робити тканину. Де сировина – там і будуються підприємства. Надалі зможемо конкурувати з Туреччиною, – вважає Чернявський.
ХЛІБ НІКУДИ НЕ ПОДІНЕТЬСЯ
Також він запевняє – бавовна не витіснить пшеницю, Україна буде і надалі з хлібом.
– Якщо ми будемо мати ще одну економічно вигідну культуру, це тільки збагатить Україну. Без хліба не залишимося. Фермери не так скоро ще перейдуть на бавовник. До того ж повинна зберігатися сівозміна, пшениця нікуди не дінеться, – каже фахівець.
Враховуючи ці фактори, за словами Чернявського, наступного року на Одещині фермери засіють 20-30 тисяч гектарів бавовника.
Ганна Бодрова, Одеса
Фото Ніни Ляшонок
