У Росії продовжують готуватися до фази війни, коли воювати їм доведеться переважно людським ресурсом. У вересні Путін збільшив армію до 1,5 млн, на 180 тисяч, також було збільшено призов строковиків до 133 тисяч осіб. При цьому зовсім не варто виключати, що в 2025 році кількість армії країни-агресора теж буде збільшена.
На цьому фоні продовжує активно проводитися мобілізація, що постачає щомісяця для потреб МО РФ 35-40 тисяч осіб, що тільки за рахунок мобсистеми дозволяє за рік забезпечувати російські окупаційні війська припливом нових сил у 400 тисяч.
Все це вказує на те, що російська армія надалі покладатиметься на людський ресурс, усвідомлюючи виснаження запасів техніки і наростаючу кризу механізованої компоненти. Саме до такої війни ми маємо готуватися, не забуваючи і про поповнення своєї армії.
Пропозиції, які не дружать із реальністю
Як виявилося, пропозиції українських діячів, які звучать, не вселяють оптимізму… Наприклад, обговорювалося зниження вікового порога щодо мобілізації з 25 до 20 років. Що у цьому сумнівного? Відсутність конструктивного підходу та спроба воювати кількістю проти ще більшої кількості.
Росія завжди матиме перевагу в цьому питанні, і з нею не можна змагатися в тому, хто скільки мобілізує. Цю війну виграти “м’ясом” не вийде, бо в Росії його завжди буде більше. Перемога полягає в домінуванні у питаннях технічних засобів і технологічних процесів, а також гнучкій та своєчасній адаптації військ до ситуації, що складається на полі бою.
Добре, що здоровий глузд переміг і 9 жовтня Рада все-таки заборонила мобілізацію українців молодше 25 років.
Я зараз намагаюся приділити увагу питанням пріоритетних озброєнь для Сил оборони України у протидії великій кількості людського ресурсу супротивника у циклі статей. Нещодавно вийшов перший матеріал із цього циклу, присвячений батальйонній артилерії й передусім мінометам усіх тих калібрів і типів боєприпасів до них, які б допомогли у вирішенні проблеми зростаючої кількісної переваги людського ресурсу РОВ.
