Стаття «Чемпіонат України з пляжного волейболу», надрукована в нашій районці, викликала у мене неоднозначні емоції, якими я хочу поділитися з вами, шановні читачі.
Вперед рухаються наші хлопці – гравці команди Роздільнянської ДЮСШ з пляжного волейболу Павло Плотнік та В’ячеслав Переходнюк (обидва -2002 року народження). Ця чудова пара на змаганнях такого рівня, як Чемпіонат України з пляжного волейболу, розпочала своє сходження з дев’ятої сходинки (у змаганнях брало участь близько 30 команд з України) чотири роки тому. З кожним роком майстерність хлопців зростала, відповідно і результати: п’яте, четверте і ось тепер треті місця (у фіналі зимового Чемпіонату України з пляжного волейболу у закритих приміщеннях серед юнаків 2001 року народження та у другому турі літнього Чемпіонату серед юнаків 2002 року народження).
Як було сказано у статті, «хлопці втомилися, але знайшли сили посісти третє місце». Шановні, у змаганнях такого рівня просто посісти третє місце не вийде, за нього треба БОРОТИСЯ з найсильнішими парами України, що саме й зробили наші хлопці. За вихід у четвірку вони у запеклій боротьбі з рахунком 2:1 обіграли пару з Ужгорода, а ось за вихід у фінал, дійсно, програли парі з Нової Каховки, але не програвши три партії (як було зазначено у статті), а з рахунком 1:2 і з розривом у два м’ячі. Хто знає правила гри з пляжного волейболу, зможуть оцінити запеклу боротьбу, бо у третій партії, де рахунок іде до 15 очок, наші хлопці програли з рахунком 19:21. А це, вибачте, про щось та каже.
Для тих, хто вперше чує про такий вид спорту, як пляжний волейбол, розповім: гра проходить на відкритому пляжі: а це розпечений пісок і над головою у гравців спекотне сонце. Умови, дійсно, не з легких, а коли ви виходите у сімку кращих, то граєте чотири партії на день, і перерва між іграми інколи сягає 20-30 хвилин.
Тому хлопцям було дійсно важко здобути цю перемогу над командою з Ужгорода, але вони це зробили і завоювали третє місце. А якщо враховувати той факт, що їх суперники тренуються на підготовлених майданчиках, а саме пісочних, то наші хлопці такої змоги не мають: вони тренуються у залі, а це, вибачте, не зовсім рівні умови підготовки.
Наші місцеві керівники обіцяли допомогти у будівництві майданчика для пляжного волейболу, та, на жаль, обіцянка так і залишилась обіцянкою. Шановні керівники міста, я щиро вдячна вам за відзнаку мого сина в його спортивних досягненнях (окремий земний уклін класному керівникові О.Ю. Крижанівській), та як би були створені відповідні умови для підготовки до змагань такого рівня, впевнена, що хлопці показали б кращі результати.
Зрозумійте мою думку: створюючи відкриті спортивні майданчики, ви спонукаєте населення міста та району до занять спортом, а це здоровий спосіб життя. Нехай молодь змагається на спортивних майданчиках, а не в сутінках напідпитку на кривавих «розборках».
Гадаю, що мене почують і зрозуміють гідні люди нашого міста та району, вони у нас, слава Богу, є. Давайте подбаємо про наших дітей зараз, коли вони потребують нашої підтримки.
Катерина Плотнік,
м. Роздільна.
