6 жовтня минає 40 днів, як передчасно пішов у Вічність, захищаючи рідну землю від клятого ворога, наш дорогий, любий син, мужній воїн
ПЕРЕПЕЛИЦЯ Олександр Олександрович.
Цю втрату важко пережити.
Вона повік буде усім боліти.
Для Перемоги найдорожче віддали,
А мріяли ми старість з ним зустріти.
Без нього чорним став весь білий світ.
Ховати сина немає гірше муки.
Не залишив на грішній землі слід,
Вже не побачим синових онуків…
В храмі свічки горять за упокій..
Друзі сумують, а рідні чекають.
Для нас живий завжди ти, рідний наш.
Бо ти Герой! Герої не вмирають! Просимо віх, хто знав і пам’ятає нашого Олександра, згадати його добрим словом і тихою молитвою.
Вічно сумуючі батьки та рідні
