«Там прозора тече вода,
Там цвітуть рясно квіти в полі.
Моя рідна моя земля,
Я тобі зичу кращої долі!»
Вихор позитивних емоцій, неймовірні враження, щирі усмішки та зворушливі сльози, сплеск патріотичного духу й віра в незламність та святу Перемогу України – це все характеризує роздільнянців та гостів нашого міста. Адже 25 січня до Роздільнянського Палацу культури завітала з благодійним концертом «Чекаю вдома» народна артистка України Наталія Бучинська. Поціновувачів її творчости було сила-силенна – зала ледве вмістила всіх.
Із першої пісні співачка підкорила глядачів. ЇЇ голос торкнувся струн серця кожного. Репертуар пронизаний любовною лірикою і світлими родинними почуттями, українською самобутністю, природною красою рідної землі й національним автентичним стрижнем.
Феєричній атмосфері посприяла злагоджена робота творчого професійного колективу артистки – музиканти-віртуози, оператори звуку та світла, музичний директор.
На сцені засіяло нове сузір’я: вихованці хореографічного колективу «Силует» під керівництвом Тетяни Майнової долучилися до виступів Наталії Бучинської. Спільне виконання фінальної пісні «Моя Україна» під майоріння величезного синьо-жовтого знамена нашої держави викликало буревій емоцій та пробудило почуття гордості за право називатися українцем!
Наприкінці концерту на сцену запросили директора фонду «Добробут- 2019» Оксану Строїну, завдяки зусиллям та неймовірному завзяттю якої вдалося організувати цей неперевершений концерт, та Роздільнянського міського голову Валерія Шовкалюка. Обидвоє подякували як Наталії Бучинській та її команді, так і кожному глядачеві, побажали сили й терпеливості всім українцям, поки сини й дочки Вітчизни наближають нашу перемогу.
Опісля концерту наша газета мала змогу поспілкуватися з народною артисткою. Пані Наталія поділилася враженнями від роздільнянської публіки, виказала певні настанови-побажання українцям:
– Я так дякую роздільнянцям усім за гарний прийом у такий нелегкий для України час. Ви додали мені сил, наснаги, віри в те, що Україна – це одна велика сім’я. Україна переможе. Я дуже хочу, щоб живі й здорові повернулися додому наші захисники й захисниці, щоб не гинули люди, тому якнайскорше треба Перемога. І вічна пам’ять за тих, хто віддав життя, щоб ми з вами жили. Ми ніколи не забудемо їхнього подвигу.. Вони пожертвували собою, аби Україна жила далі, розквітала і БУЛА. І, як співається в моїй пісні «Перемога», «не дай нам, Бог, забути, який сьогодні день». Завжди треба пам’ятати, якою ціною і хто виборював Перемогу! Молодь, ви творите і будуєте наше майбутнє. Я, дивлячись на вас, розумію, що моє майбутнє під вашим керівництвом та ладом буде гарне й красиве. А наша справа зараз – це перемогти для вас, щоб було майбуття України розквітлим.
А також висловила свою думку щодо запитання «Мова, пісня, культура, політика чи можна між ними поставити дорівнює?»:
– Політика залежить від розвитку освіти, мови, культури, бо це все одне ціле. Нам треба дуже сильно підіймати освіту й культуру, тому що держава тримається на освітньому, культурному пластах, на армії (наша армія номер один у світі, так і є). Від культури дуже багато залежить, адже вона починається, як тільки ви зранку розплющили очі: як ви привіталися, що ви подумали, вона починається , коли ви зустрічаєтесь із людьми, ходите на роботу, виконуючи не просто механічно певні дії, а є прикладом для когось, хтось для вас є ним – це і є культура. Щодо освіти, то там, на мою думку, треба наводити лад, бо українці дуже розумні. А про мову я можу сказати рядками зі своєї пісні «краща мова єднання – це українська». І я зараз перекладаю українською пісні, які були написані українськими авторами, але російською мовою. Тому що, як і всі українці, я не хочу навіть, аби було їхнього сліду, ніде не було згадування про них, і, взагалі, якби могла, то фільтрувала би повітря, щоб до мене не доходили навіть їхні молекули. Тому мову треба переймати з діточок, дитячих садочків, зі шкіл, я вже сама побачила, що суспільство свідомо перейшло на українську мову на знак спротиву. Мова не тільки наша ідентифікація, це гордість, стрижень. А чого тільки варта українська пісня… Вона величезне багатство! Кожна людина України співає, є музикальною. Це правда! Нехай Україна якнайшвидше переможе, хоч і дуже дорога ціна нашої звитяги… Я дякую Богу, що народилась в Україні! Я дякую кожному українцю, що він наближає перемогу, кожному захиснику. Ми вистоїмо, ми все повернемо, ми відбудуємо, і в пам’яті назавжди залишаться ті, хто віддав життя за НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
Владислав Сіміцар
