Із настанням зими епідемія коронавірусу не стишує обертів. Підхопити інфекцію можна всюди – у транспорті, офісі, кафе чи супермаркеті. Частинки вірусу не лише передаються повітрям від хворих, а й залишаються на різних поверхнях і предметах. Хтось може працювати дистанційно, щоб зменшити ризики, але багато людей не можуть перенести свою роботу додому. Наприклад, представники харчової галузі. Її безперебійна робота надзвичайно важлива для країни. Що зробила держава, щоб зменшити поширення коронавірусу у продуктовій та харчовій сферах, та як контролює дотримання правил, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Ферми і харчові підприємства
Ще на початку карантину, у травні, Мінекономіки разом із Держпродспоживслужбою і представниками бізнесу розробили рекомендації, щоб стримати поширення COVID-19 на фермах, скотобійнях і харчових підприємствах. Рекомендації стосувались запровадження протиепідемічних заходів – зменшення контактів, масковий режим, дотримання дистанції та гігієни працівниками, дезінфекція робочих обладнань і приміщень тощо. Також урядовці пояснили, як діяти, щоб не допустити зупинення виробничих потужностей та забезпечити безперебійне постачання продуктів населенню.
Озираючись на останні місяці, експерти зауважують, що ці рекомендації були успішними, адже ніяких перебоїв у виготовленні чи постачанні харчів українці не відчули. Однак сьогодні перед галуззю постав новий виклик – небезпека масового інфікування тварин на фермах мутованим коронавірусом. В Іспанії, Швеції, Італії, Нідерландах і Данії він уже вразив норок на хутряних фермах. Як наслідок, уряд Данії вирішив терміново знищити 17 млн тварин.
В Україні сьогодні працює 8 норкових ферм, і досі таких випадків не було. У Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вже заявили, що моніторитимуть ситуацію на фермах і за потреби вживатимуть заходів.
«Звертаюся до всіх: мова не йде про масові вбивства звірів, закриття ферм чи корупційні перевірки. Я сама прийшла до влади з бізнесу і дуже добре розумію усі проблеми та переживання підприємців», – зазначила очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Продуктові ринки
Важлива ланка харчової безпеки – продуктові ринки. За будь-яких обставин громадяни повинні мати змогу купувати продукти, але робити це без ризиків для здоров’я. Щоб зменшити загрозу поширення коронавірусу серед продавців та покупців, уряд від початку епідемії також запровадив певні обмеження в роботі ринків.
Передусім працівники ринків допускаються до роботи лише за наявності захисної маски та проходження температурного скринінгу. Вони не можуть працювати із симптомами застуди. Усі контактні поверхні – прилавки, дверні ручки тощо – повинні дезінфікуватись щотри години.
Покупці також не можуть перебувати на ринку без масок. Кількість відвідувачів не повинна перевищувати одну особу на 10 кв. метрів. При цьому і покупці, і продавці повинні дотримуватись фізичної дистанції у 1,5 метра. На входах до ринку повинні бути антисептики. Стихійна торгівля довкола базарів заборонена.
Держпродспоживслужба регулярно перевіряє, як ринки дотримуються протиепідемічних вимог. Як свідчать звіти інспекторів, серед найпоширеніших порушень – відсутність температурного скринінгу і централізованого збирання використаних засобів індивідуального захисту. Також часто на ринках немає антисептиків на входах, покупці і продавці не носять масок тощо.
Кафе і ресторани
Додаткові санітарні норми, пов’язані із епідемією COVID-19, уряд запровадив також для закладів громадського харчування – їдалень, барів, кафе і ресторанів. Небезпека цих місць пов’язана з тим, що люди, які їдять, не можуть захиститись від інфекції маскою. Тож стають легкою мішенню для вірусу. Щоб максимально знизити імовірність поширення COVID-19, уряд рекомендував усім закладам дотримуватись протиепідемічних обмежень.
Загалом карантинні норми для кафе і ресторанів схожі на ті, що розроблені для ринків та магазинів. Працівники закладів обов’язково повинні мати засоби індивідуального захисту, використовувати одноразове або безконтактне меню, за можливості одноразовий посуд. На вході – антисептики. Відстань між столами не може бути меншою ніж півтора метра. Кількість людей за столом не має перевищувати чотирьох осіб. Переміщатись по закладу можна лише у масці. Крім того, робота кафе, ресторанів і барів дозволена лише до 22:00.
Як свідчать дані рейдів Держпродспоживслужби, не всі заклади виконують санітарні вимоги. Порушення досить типові – недотримання дистанції, обслуговування клієнтів після 22:00, недостатня дезінфекція.
«По закладах громадського харчування серйозним зауваженням було використання і видача замовлень клієнтам у багаторазовому посуді при тому, що у закладі відсутня посудомийна машина. Сума штрафу за статтею 42 передбачає накладення штрафу від 102 до 425 грн», – розповів про результати перевірки начальник херсонського управління Держпродспоживслужби Тарас Година-Арюпін.
Усього з початку карантину фахівці Держпродспоживслужби перевірили майже 30 тисяч різноманітних господарських об’єктів і контроль триває.
Центр громадського моніторингу та контролю
