- ОСТЕРСЬКА ОТГ
Остерська об᾽єднана територіальна громада була створена в червні 2016 року. Перші вибори в ОТГ відбулися в листопаді 2016 року. До складу громади увійшли одна міська та дві сільські ради. Це 14 населених пунктів (1 місто та 13 сіл).
Населення станом на 2018 рік – понад 8000.
Успіхи, проблеми та перспективи
Другий день в рамках програми престуру Харківського пресклубу «Як громади Чернігівщини співпрацюють для залучення інвестицій, розвитку економіки та туризму» журналісти з Чернігівської, Харківської, Сумської, Дніпропетровської, Херсонської, Луганської, Донецької (частин підконтрольних Україні), Полтавської, Одеської областей та Запорізької областей провели в Остерській ОТГ, вивчаючи досвід цієї громади.
Розпочався візит з робочої зустрічі з керівництвом. Голова об’єднаної територіальної громади Віктор Самодєлок підготував презентацію здобутків та проблематичних питань, які наразі є актуальними для жителів, та поспілкувався з цього приводу з журналістами.
Насамперед, він відзначив, що місто Остер та загалом Чернігівщина мають видатну історію та чимало мальовничих місцин, які приваблюють туристів та мають перспективу для розвитку цієї галузі. В Острі, зокрема, діє один з найстаріших музеїв України та чимало видатних людей родом звідти.
Серед здобутків громади чимало добрих справ, спрямованих на соціальну підтримку населення, благоустрій, розвиток культури, покращення матеріально-технічної бази закладів освіти, налагодження дорожнього покриття, вуличного освітлення, водопровідних та каналізаційних мереж тощо.
Зокрема, в ОТГ було створено відділ освіти, культури, Центр надання адміністративних послуг. Пишається громада й проведенням ремонтних робіт у дитячому садочку, стан якого був досить незадовільним. Наразі ведеться капітальний ремонт стадіону. Також було збудовано мініфутбольне поле.
Велика вага приділяється роботі з допомоги пенсіонерам, яким важко самим, а дітей або нема, або рідко відвідують. В цьому напрямку працює Територіальний центр обслуговування населення, який охоплює і людей похилого віку з сусідньої Деснянської ОТГ.
Жодна школа в громаді після реформування станом на сьогодні не закрита. Як відзначив очільник громади, поки є можливість – будемо утримувати, бо це робочі місця.
Проблемним питанням для ОТГ є утримання лікарні. В Козелецькому районі, до якого належить Остерська ОТГ, були Козелецька центральна районна і Остерська районна лікарні, які обслуговували місцеве населення.
– При передачі депутати районної ради в останній день вирішили переформувати Остерську районну в Остерську міську лікарню, що змінило ситуацію з субвенцією і тепер ускладнилося утримання медичного закладу. Ми намагаємося шукати конструктивних рішень, розуміючи, що люди мають отримувати якісні медичні послуги, але питання складне – поділився Віктор Самодєлок.
Підсумовуючи, він відзначив, що до Остерської ОТГ приєднується ще вісім населених пунктів двох прилеглих сільрад. І громада, відповідно, збільшиться.
В громаді є плани та напрацювання щодо примноження туристичного потенціалу та впровадження нових видів діяльності. Після зустрічі з головою, аби познайомитися з напрямками в цій роботі, журналісти направилися з місцевим фермером та депутатом від остерської громади Артемом Севастьяном на оглядини.
Виноградарство на Чернігівщині: нетипово, але реально
Щойно ступивши на територію ферми, на якій займаються вирощуванням винограду, і не лише, її господар Артем Севастьян поділився задумом встановити при вході пам’ятник жабі з надписом: «Гіршого звіра немає, ніж людська жаба».
Як виникло таке бажання? – запитали в нього. Той відповів, що довелося стикатися з ситуаціями, зумовленими не найкращими людськими якостями. Та все це осилюється і оптимізму в справі, як і планів, лише додається.
Пан Артем розповів, що завжди мріяв займатися тим, чого немає в Україні. Це виявилося складно реалізувати, бо багато чого є та розвивається.
Все змінилося, коли він зустрів Леоніда Ющенка, який є справжнім ентузіастом та знавцем виноградарської справи. Захоплення одразу передалося й Артемові Севастьяну, який вирішив: «Якщо не можна займатися чимось новим для України, варто зайнятися чимось новим для Чернігівщини».
Виноградарство – й справді є нетиповим та, можна сказати, інноваційним напрямком діяльності для Чернігівської області. Тому наразі робота на фермі має дослідницький напрямок: більша частина винограду вирощується, аби зрозуміти, які сорти можуть пристосуватися до кліматичних умов цього краю, які є морозостійкими і що важливо для цієї культури.
Наразі розсадник має 2 га. Опанування справи ведеться більшою частиною практично. Спілкуються з виноградарями, та в основному використовуються знання Леоніда Ющенка, який розповів, що до цього займався вирощуванням винограду на присадибній ділянці в місті. Та ця ферма – це зовсім інше.
-Тут відрізняється земля. Її не треба підживлювати, і ми йдемо до того, щоб мінімізувати хімічні препарати. Використовувати хоча б два рази обприскування: до цвітіння та в стадії гороху. Таку змогу дають вітри, які постійно дують та хвороба сохне. Зробили два профілактичні обприскування і захворіло лише два кущі. Дійшли висновку, що все ж таки доведеться обробляти, але розраховуємо в цьому на біологічні препарати, – поділився напрацюваннями пан Леонід.
Також на фермі розповіли, що в майбутньому планують розширити площу до 10 га. Зараз же переходять на сорти, які витримують морози до мінус 28. Це знову затрата в два – три роки. Але Артем Севастьян і Леонід Ющенко сповнені оптимізму та переконані, що потрібно шукати та розвивати виноградарство. З часом – прийде результат та розвиток справи, в тому числі розглядають можливість виготовляти вина та реалізувати такий напрямок, як зелений туризм.
Крім того, не лише виноградарство займає їхню увагу. Садівництво та вирощування дерев – теж практикуються. Наприклад, молоді яблуні вже навіть зав’язали плоди. Як пояснив пан Артем , як депутат, він вбачає у розвитку садівництва перспективу для місцевих жителів. Пише відповідну програму, аби стимулювати населення та залучити їх до цієї діяльності.
Вирощувати равликів та відпочивати душею
На зустрічі з виноградарями-ентузіастами знайомство з новими видами діяльності для журналістів не завершилося. Бо ж поряд з виноградом та садом розмістилася равликова ферма.
Започаткували її, теж наразі як дослідницьку для себе галузь, дві представниці прекрасної статі – Олександра Дердуга та Юлія Майорова, які працюють у досить непростих та важливих для суспільства професіях – військовослужбовця і медика відповідно.
З журналістами зустрілася саме Олександра Дердуга, яка розповіла про їхню діяльність. Юлія Майорова була на роботі.
– Для нас на сьогодні це здебільшого дослідницька діяльність. Ніша равлиководів – нова в Україні й ще не повністю зайнята. Працюють асоціації, тому отримати консультацію є де. Ми з Юлією вирішили, що опановувати справу будемо самостійно та вчитися на власних помилках. На цій частині ферми, в іншому місці є ще локації, зараз вирощуються два види равликів – Helix Аspersa Muller та Helix Аspersa Maxima. Один від одного вони відрізняються розміром. Виселені були близько місяць тому. Сезон у равликів починається весною, коли вони прокидаються зі стану анабіозу, – поділилася Олександра Дердуга.
Вона наголосила, що равлики зазвичай вдень сплять, а найбільша їхня активність проявляєтсья вночі. Тварини вилазять на щетини, де розсипаний корм і годуються. В цей час іде полив, щоб спростити для них споживання. До речі, Україна вже виготовляє досить багато кормів. Підкорм потрібний, коли вони підростають, маленьким для харчування вистачає зелені.
В кінці осені равлики впадають в анабіоз. Фермери їх розсортовують відповідно до розміру та призначення – на продаж чи маточне стадо – і залишають в холодильнику, де вони зручно при відповідній температурі переживають зиму.
В планах Олександри Дердуги та Юлії Майорової – збільшити маточне стадо своїх равликів. Продавати в цьому році не планують.
Також в рамках зустрічі Олександра Дердуга продемонструвала як правильно споживати равликів, якими пригощали всіх бажаючих.
На запитання, чим привабила її ця справа і що вона дає, равликовод відповіла: «Коли я приходжу на ферму і працюю, бачу ці заходи сонця, краєвиди, то отримую душевний спокій та відпочиваю від стресів, як і моя колега в цій справі Юлія Майорова».
Парк живої природи «Беремицьке»
Розташований на лівому березі Десни парк живої природи «Беремицьке» – є справжньою окрасою краю Остерської ОТГ. Створення парку в селі Беремицьке розпочалося 2015 року, роботи з розширення та наповнення його території ведуться й зараз. Однак, він був відкритий для відвідувачів 13 жовтня 2017 року.
Втілюючи ідею ревайлдингу (відновлення природи, притаманної тій чи іншій місцевості), працівники парку засаджують і заселяють територію тими видами рослин, тварин, птахів, комах, які утворять замкнутий біологічний цикл прадавнього чернігівського Полісся. Одночасно розвивають туризм, займаються науковою та просвітницькою діяльністю.
В програмі престуру – парк став останнім пунктом для відвідування і справжнім відпочинком. Фауна та флора парку живої природи «Беремицьке» надзвичайно різноманітна та свого роду унікальна. Завдяки ревайлдингу, тут вдалося почати процес повернення великих тварин, які колись мешкали на цій території, що посприяло відновленню втрачених екосистем, та призвело до появи великої кількості диких тварин і птахів. Деякі види занесені до Червоної книги України та ряду інших країн.
Знайомила з природою парку журналістів адміністративний директор благодійної організації благодійного фонду «Беремицька біосфера» Тетяна Ферльовська разом з колегами.
Як вони поінформували, складовою діяльності є розвиток та пропагування стійкого туризму та відродження і збереження етнокультурної спадщини регіону. Підтримка традиційних ремесел Чернігівського Полісся та нематеріальної культурної спадщини автохтонного населення в поєднанні з діяльністю, пов’язаною з відновленням природних комплексів дає змогу відвідувачам відчути себе на території часів Русі Х-ХІ ст.
Налагоджена співпраця парку з Остерською ОТГ. Зокрема, для учнівської молоді проводяться заняття, на які запрошуються лектори. Дітям показують як працює парк, навчають висаджуванню рослин тощо. Беручи активну участь в житті парку, хлопчики та дівчатка, потім навіть замислюються на тим, щоб працювати чи займатися в майбутньому подібною діяльністю.
До речі, голова Остерської ОТГ Віктор Самодєлок теж відзначав співпрацю з парком. Як приклад навів організований на його території захід для дітей з особливими потребами. За його словами, від спілкування з тваринами та навколишньої природи в них залишилися позитивні враження.
Журналісти, в рамках екскурсії, завітали до музею диких котів, зоопарку мінітварин, конюшні та мали нагоду побачити інших мешканців парку. До речі, одним з перших з’явилися на території тарпаноподібні коні.
Завершилася екскурсія на оглядовій вежі, з якою видно всю красу парку природу «Беримицьке».
Наталія БРОВАРСЬКА
Р.S. Як бачимо, кожна об’єднана громада має свої особливості створення та розвитку. Досвід досить пізнавальний, враховуючи, що Роздільнянщина лише стає на цей шлях. Тож, хочеться подякувати Харківському пресклубу та координатору Людмилі Долі за участь.
