Стався цей випадок у селі Яковлівка нашого району. Молодий чоловік, провівши дружину на роботу, прямував вулицею у своїх справах. На узбіччі дороги помітив дивну річ – на землі лежав гаманець. Можливого господаря цієї знахідки навколо не було видно – вулиця була безлюдною. Субота, ранок, односельці ще відпочивали. Підняв гаманець і заглянув туди – він був наповнений грошима у різних валютах, банківськими картками. Було зрозуміло, що сума в ньому немала. Це мій «джек-пот», подумав би, мабуть, кожен. Але чоловік цей виявився совісним. Ще б пак, він добре розумів, якою нелегкою працею заробляються такі гроші. А враховуючи значну суму та іноземну валюту в селі, не важко було здогадатися, що зароблені вони, скоріш за все, за кордоном, і опинився гаманець тут точно не за волею господаря.
В Яковлівці будь-яка важлива справа обов’язково вирішується за участі сільського голови. Тому, перше, що спало на думку чоловікові, повідомити очільницю громади Валентину Павличенко та з її допомогою шукати власника гаманця. Так і зробив. З даних на банківській картці вдалося встановити прізвище та адресу господаря.
Тим часом на Житомирщині у місті Новоград-Волинському батьки чекали на повернення сина з далекого Лондона. Туди 22-річний Святослав поїхав у пошуках більшого заробітку. До рідної домівки хлопець долав нелегку дорогу: до Києва літаком, а звідти прямував автомобілем. Серця матері та батька завмирали від кожного телефонного дзвінка – хвилювались, щоб у дорозі все було нормально, щоб не трапилась чого лихого.
Навігатор повів польовою дорогою через Яковлівку. Саме в цьому селі Святослав зупинився, зняв куртку і закинув на заднє сидіння автівки. В цей момент з кишені випав гаманець. Втрату його хлопець помітив не одразу, коли в дорозі захотів перекусити.
Була ніч, коли у батьків пролунав телефонний дзвінок і син у розпачі повідомив неприємну новину – все зароблене втрачено… Матір з татом, розуміючи, що ситуація стресова, а втомлений син за кермом, як могли, заспокоювали. Шукали різні слова, щоб підтримати: «Дякуй Богові, що взяв грошима», «Нехай ці гроші принесуть комусь користь, можливо комусь вони набагато більше потрібні» та інше, що тільки спадало на думку.
Коли вранці зустрічали сина, серця батьків переповнювали різні емоції – радість від довгоочікуваної зустрічі, відчуття жалю від його неприємності. Від цієї незрозумілої ситуації відволік білий голуб, який активно бився у вікно. В подібній ситуації навіть людина, яка зовсім не вірить у прикмети, задумається. Зайшли в Інтернет і пошукова система знайшла пояснення: «Голуб — птах, якому Ной довіряв почесну місію — розвідку землі для життя. Якщо голуб б’ється в вікно, то, за деякими переказами, хоче вас про щось попередити. Причому, варто приділити увагу часу доби: якщо це вранці відбувається, то звістка добра».
Був ранок. Підтвердження добрій звістці прийшло буквально одразу – це був телефонний дзвінок з банку, який дав надію на повернення гаманця.
Вже найближчими днями кошти були повернуті їх господарю перерахунком на банківську картку, а гаманець відправлений поштою Святославу Чаплинському в Новоград-Волинський. Його отримали батьки хлопчини, який на той час вже був у Лондоні.
Зв’язавшись з нашою редакцією, матір Святослава дуже просила подякувати чесному, щирому нашому земляку – Валентину Хоронжуку з с. Яковлівка. Це він – той чоловік, який безкорисно повернув знахідку і жодної секунди не сумнівався у правильності своїх дій. Давайте будемо відвертими: таких людей у нашому житті небагато. Але вони є.
А всім нам варто почати вірити ще в одну, теж вже перевірену, прикмету: якщо знайшов чужу річ, зроби все можливе і неможливе, щоб повернути її власнику. І такий добрий вчинок завжди повернеться сторицею.
Наш кор.
