На початку вересня Верховна Рада ухвалила законопроект про імпічмент президента. Документ, поданий Володимиром Зеленським, підтримали 245 депутатів. Що в президентському законі і чи буде він працювати, з’ясовували наші експерти.
Навіщо закон про імпічмент?
Відповідно до Конституції України, імпічмент – це особлива процедура притягнення до відповідальності президента. Про це йдеться у 111 статті Основного закону. Причиною для імпічменту може бути державна зрада або інший злочин, здійснений главою держави. Який саме злочин, Конституція не уточнює, так само як не пояснює деталей процедури.
Зокрема, в Основному законі зазначено, що імпічмент ініціює депутатська більшість, а справу розглядає спеціально створена тимчасова слідча комісія (ТСК). Її висновки та роботу перевіряє Конституційний та Верховний суди. Для усунення президента потрібно три чверті голосів у парламенті.
Щоб реалізувати цю процедуру на практиці, потрібен закон, який би пояснював роботу ТСК. І такий закон існував до 2009 року, однак був визнаний неконституційним. Тож останні 10 років запустити процес імпічменту було неможливо, навіть щодо президента-втікача Віктора Януковича.
Новий закон про ТСК ухвалила попередня Верховна Рада наприкінці своєї каденції. Документ, у якому було 1600 правок, законодавчо регулює повноваження парламенту щодо створення і діяльності тимчасових слідчих та спеціальних комісій під час процедури імпічменту. Володимир Зеленський не підписав закон, при цьому строк ветування також минув. Тому, зауважують експерти, закон вважається затвердженим президентом і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Що запропонував Зеленський?
Попри існування закону про ТСК, Володимир Зеленський запропонував уже новому парламенту власний законопроект «Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)». Верховна Рада 10 вересня проголосувала за відповідний документ, але зробила це з порушенням регламенту. Після першого читання фракції «Батьківщина» та «Європейська солідарність» мали зауваження до проекту. Також на доопрацюванні закону наполягало Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Незважаючи на це, депутати одразу проголосували за закон в цілому.
Документ має 23 статті і загалом дублює закріплені в Конституції положення.
Відповідно до ухваленого закону, Верховна Рада може достроково усунути з поста президента «у разі вчинення державної зради або іншого злочину». Розпочати процедуру можуть 226 депутатів, подавши письмове звернення. Впродовж 30 днів парламент створює тимчасову слідчу комісію, до якої входить спеціальний прокурор та спеціальні слідчі. Вони розслідують справу та готують постанову про звинувачення президента. Глава держави у свою чергу може мати спеціальних захисників. Робота ТСК обмежена 6 місяцями. По завершенню слідства ТСК повинна передати парламенту свій висновок.
Для продовження процедури постанова повинна набрати 300 голосів у Раді. Далі її розглядає Конституційний та Верховний суди. Перший перевіряє дотримання процедури, а другий – склад злочину.
Після позитивних висновків обох судів парламент голосує за імпічмент президента. Щоб усунути главу держави від влади, закон вимагає не менше ніж 338 голосів. Голосування, як і на попередньому етапі, таємне.
У будь-яку мить президент може подати у відставку за власним бажанням. Тоді процедура імпічменту припиняється.
Що кажуть експерти?
Більшість експертів сходяться на думці, що ухвалений закон неможливо буде застосувати на практиці. Вони наголошують, що замість спрощення процедури документ лише ускладнює це завдання. Він, зокрема, не уточнює поняття злочину, яке може призвести до імпічменту, і встановлює стільки етапів, що перетворює усунення президента з посади на малоймовірний сценарій.
Сьогодні аналітики бачать два шляхи, які б зробили процедуру імпічменту життєздатною. На думку політолога Андрія Дуди, ефективніше було б, якби Зеленський підписав ухвалений раніше закон про тимчасові слідчі комісії. Інший варіант, який пропонують експерти, – це зміни до Конституції.
«Без змін до Конституції будь-який закон про імпічмент – популізм. Просто його наявність ні на що не вплине», – переконана юрист Вікторія Пташник.
В умовах монобільшості у парламенті ініціювати процедуру усунення президента неможливо.
«Зміни до Конституції не вносилися, оскільки прописаний там порядок влаштовує владу, а процедура в новому законі – йому відповідає. Її можна було б спростити, адже при нинішніх нормах організувати імпічмент майже неможливо: тільки якщо більшість парламенту налаштовані проти гаранта, але сьогодні це малоймовірно, та й в попередніх парламентах такого теж ніколи не було», – зауважив політолог Володимир Фесенко.
Розблокування механізму імпічменту було однією з передвиборних обіцянок Володимира Зеленського. Адже імпічмент як один із способів гарантії національної безпеки та недопущення узурпації влади використовується у багатьох демократичних країнах світу. Але чи запрацює він в Україні, залежить лише від волі чинної влади.
