На що піде найбільше грошей платників податків у 2019 році, якою буде мінімальна зарплатня та скільки виділили на субсидії
- “Найшвидший” бюджет
Бюджетна процедура передбачає ухвалення бюджету до 1 грудня, але цим в Україні так часто нехтували, що прийнятий за п’ять тижнів до Нового року – в дивину.
“Головний кошторис України 2016 року було ухвалено 25 грудня, 2017 року – 22 грудня, а цього року потрудилися порадувати бюджетом уже 23, але не грудня, а листопада”, – пригадує екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник.
Втім, такий поспіх можна пояснити ризиками залишитися без грошей МВФ. Саме збалансований бюджет, ухвалений до грудня, був однією з умов нової програми фонду для України. А оскільки наступний тиждень був не пленарним, а найближча дата збору нардепів у Раді – 4 грудня, що вже могло бути пізно.
Втім, якщо традицію ухвалювати бюджет “під ялинку” цьогоріч депутати порушили, то іншій (нічне голосування) залишилися вірними – ухвалити головний кошторис вдалося лише о 6-й ранку. Й це також своєрідний рекорд.
“На двадцять першій годині з початку засідання, коли стомлені праведними трудами мізки народних депутатів неминуче видадуть команду рукам – тисни за припинення цього кошмарного марафону” , – описує процес голосування Пинзеник.
Так довго голосування затягнулося через те, що депутати знову вдалися до своєї багаторічної практики розглядати зміни до Бюджетного і Податкового кодексів майже паралельно із розглядом проекту бюджету, який має враховувати ці зміни. Згідно з процедурою, зміни і доповнення до законів України про оподаткування мають вноситися не пізніше, аніж за півроку до початку нового бюджетного року.
Втім якщо зміни до БК депутати “відмучили” ще близько 17-ї, то розгляд правок до ПК затягнувся до 5 ранку. Зрештою о 6:01 240 народних депутатів підтримали проект Бюджету на 2019 рік у цілому.
Зазначимо, що процедура передбачає два окремі голосування: за друге читання та в цілому.
- Між першим та другим читанням депутати подали понад 2 тис. правок на 2,2 трлн грн
Це при тому, що витрати у бюджеті передбачені на рівні 1,112 трлн грн, тобто як два таких бюджети. Втім “додати” Мінфін погодився лише на суму 17,7 млрд грн.
Тож, зрештою ключові цифри такі: доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 89 млрд грн або 2,3% ВВП, як і вимагав МВФ.
“Назбирати” ці додаткові 17,7 млрд планують в основному завдяки зростанню рентних платежів за видобуток газу через рішення уряду про підвищення цін на газ для населення (9 млрд грн), додатковим 2,9 млрд гривень – з податку на прибуток підприємств та 2 млрд грн від НБУ (загалом Нацбанк має перерахувати до бюджету 47,6 млрд грн).
Також передбачені підвищення рентної плати за використання лісових ресурсів, користування надрами, вищі акцизи на цигарки з 1 липня, збільшення екологічного податку та підвищення його ставки, запровадження ПДВ на посилки вартістю у понад 100 євро (кожна).
У Бюджеті передбачено середньорічне зростання ВВП на рівні 3 % за рік, інфляція – 7,4 %, а середньорічний курс доллара розраховували на рівні 29,4 грн/$.
- “Євробляхери” додадуть в Пенсійний фонд 1 млрд грн, але це не точно
У Бюджеті-2019 передбачено 1 млрд грн доходів від легалізації автомобілів на єврономерах, але у Міністерстві фінансів аж надто на них не розраховують. Кошти повинні бути спрямовані на покриття дефіциту Пенсійного фонду. Нагадаємо, закони про правила розмитнення таких авто Рада ухвалила 8 листопада, а 23 листопада президент їх підписав.
За словами Маркарової, кінцева сума до ПФ залежить від поведінки водіїв: “Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду”, — пояснила міністр фінансів під час брифінгу.
- З липня без податків можна буде отримати посилку до 100 євро
Законопроект № 9260 вносить податкові зміни, серед яких зокрема, податок на посилки з-за кордону.
З 1 липня посилки, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент €100, обкладатимуть податком на додану вартість товари.
Ще одна новація законопроекту: оператори поштового зв’язку, експрес-перевізники визнаються податковими агентами.
Тож, саме вони повинні будуть нараховувати і сплачувати податкові зобов’язання в бюджет. Що може зробити вартість міжнародної доставки ще вищою.
З 1 січня по 30 червня 2019 року передбачений перехідний період – податком буде обкладатися товар, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент €150. Тобто, так як є зараз.
А так званий “закон про три посилки”, який Рада ухвалила у грудні минулого року, скасовується взагалі.
- Найбільше витрат піде на обслуговування та повернення боргів
У Бюджеті 2019 року на обслуговування та повернення і зовнішніх, і внутрішніх боргів закладено майже 418 млрд грн, повідомила міністр фінансів Оксана Маркарова під час брифінгу. Із них майже 180 млрд грн, або понад 6 млрд доларів – виплати за зовнішнім боргом.
За словами О. Маркарової, виклик Бюджету 2019 рік – це великі платежі, до яких ми повертаємося після кількох років, які нам дала реструктуризація. Тож, загалом борги у 2019 році заберуть близько 40% доходів бюджету.
На другому місці – витрати на Мінсоцполітики. У 2019 році йому виділили 189,6 млрд грн, з них 166,5 млрд – фінансування Пенсійного фонду, ще 20 млрд грн Мінсоц отримав на монетизацію субсидій.
Треті у списку найбільших “пожирачів” бюджетних коштів – силові відомства. Понад 5% ВВП або ж 102,5 млрд грн передбачені для Міноборони (з них 1,5 млрд – на утилізацію боєприпасів). Бюджет МВС – 83,1 млрд грн, Нацгвардії – 12,3 млрд грн, Нацполіціі – 29,6 млрд.
Міністерство освіти може розраховувати н а42,1 млрд грн, а МОЗ – на 39,4 млрд грн. Відомо, що в останній момент Мінфін збільшив витрати Укравтодору на 4 млрд грн, депутати бюджетного комітету додали ще 3 млрд грн. Тож загальний бюджет відомства – 37,4 млрд грн.
- Скандальний “мільярд у фонд Порошенка” залишився у бюджеті
Перед другим читанням у витратах Міносвіти з’явився пункт про 1 млрд грн у Фонд допомоги молодим вченим Президента П. Порошенка. Сам Фонд з’явився 6 листопада.
У Фейсбуці депутати обурювалися цьому пункту, мовляв через Фонд президент за кошти платників податків буде оплачувати собі передвиборчу кампанію, однак коли справа дійшла до голосування у сесійній залі – пропозицій скасувати цю правку так і не прозвучало.
Ще один пункт, який з’явився у проекті бюджету між читаннями – 4,9 млрд гривень на субвенцію соціально-економічного розвитку. Експертне середовище пише, що таким чином в уряді “переконали” депутатів з мажоритарних округів підтримати держбюджет.
- 400 млн грн на “теплі кредити” та 58 млрд – на субсидії
Щодо так званих “народних” витрат, відомо, що прожитковий мінімум з 1 січня 2019 року становитиме 1853 гривень, а наприкінці року зросте до 2027 гривні.
Мінімальна зарплатня з 1 січня 2019 року має зрости до 4173 гривень, що на 450 грн більше “мінімалки” на кінець поточного року.
На субсидії у Бюджеті заплановано 58 млрд грн, “з яких 55 млрд грн – програма-стандарт на субсидії, однак вона вже розділена на 2 підпрограми, тому що ми передбачаємо монетизацію субсидій у наступному році”, – розповіла Маркарова під час брифінгу.
Нагадаємо, монетизація субсидій передбачена з 1 січня 2019 року. “Живими” грошима уряд розраховує виплатити субсидії на 20 млрд грн.
“Фінальні розрахунки показують, що сума, яка є в держбюджеті, достатня, щоб в 2019 році потребу в субсидії повністю забезпечити”, – підсумувала міністр фінансів.
А от на систему “теплих кредитів” у держбюджеті на 2019 рік передбачено 400 млн грн, заявив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук.
- Бонус для охочих придбати електрокар
Депутати подовжили пільговий період для ввезення авто з електродвигунами до 2022 року. Нагадаємо, вперше за цю норму народні обранці проголосували у грудні минулого року, тож у кінці 2018 вона втрачала чинність.
Але ще 4 роки українці зможуть завозити автомобілі на електротязі без ПДВ (20 % вартості) та акцизу (109 євро). Ввізне мито на електромобілі депутати “обнулили” ще в 2015 році.
Згідно з розрахунками Мінінфраструктури, без сплати ПДВ та акцизу електрокари дешевші приблизно на 17 %.
Втім, стосується норма лише автомобілів з повністю електричним двигуном. Охочим придбати автівку-гібрида доведеться розмитнювати її за загальними правилами.
Уляна БУКАТЮК.
