Починаючи з 2011 року, 28 жовтня щорічно відзначається Всесвітній день дзюдо. Адже саме цього дня народився видатний японський громадський діяч і педагог, засновник цього виду бойового мистецтва Дзіґоро Кано. Він став засновником основних правил, принципів, тренувань і проведення змагань з дзюдо.
Японське бойове мистецтво і такий вид спорту, як дзюдо, з кожним роком залучає до своїх лав все більше і більше прихильників серед підлітків нашого району. Рік тому на сторінках газети “Вперед” ми висвітлювали одне з найвагоміших досягнень нашого спортсмена Богдан Маломан з Лиманського став чемпіоном світу з боротьби “Комбат самозахист ІСО”. Змагання проходили в італійській столиці Римі. З цієї нагоди в Одеському будинку журналістів була проведена прес конференція, де юного спортсмена вітали представники влади, громадськості, спортивних організацій тощо. Богдан – єдиний юнак, який наказом Міністерства молоді та спорту України отримав звання «майстер спорту України» у 15 років.
Таких вершин вдалося досягти завдяки відповідальному ставленню Богдана до занять дзюдо та дієвим настановам талановитого тренера спортивного клубу “Саторі” Олександра Фоміна, де і займався спортсмен. І сьогодні, під пильним керівництвом Олександра Івановича, юні дзюдоїсти продовжують підкорювати п’єдестал переможного олімпу, здобуваючи нові перемоги. Про те, чим живе спортивний клуб, які має здобутки та плани на майбутнє, наш кореспондент розпитав у Олександра Фоміна під час візиту до Кучургану, де відбулись збори вихованців клубу, їх батьків та представників влади.
Олександре Івановичу, що спонукало Вас займатися та пропагувати цей вид спорту?
Захоплююсь боротьбою з самого дитинства. З 1969 року був вихованцем спортивного клубу ДСТ «Зеніт» у Московській області. До 1984 року у мене була активна спортивна діяльність, виступав на різних змаганнях, отримував чимало перемог, а після почав практикувати тренером. Для мене цей вид спорту вже став рідним.
Як Ви опинились у Кучургані?
В Україну мене привела любов. На Київському вокзалі у Москві познайомився зі своєю Тетяною, яка була уродженкою Кучургану. І я, розуміючи, що це кохання всього мого життя, поїхав за нею. Так, з 1990 року й проживаю тут зі своєю родиною.
Коли заснували спортивний клуб “Саторі”?
Початок своєї історії СК «Саторі» бере ще з 2006 року. Тоді заняття проходили в одному з приміщень Кучурганської школи, на дерев’яній підлозі, а три роки потому нам виділили приміщення в Кучурганському Будинку культури, де облаштували борцівський спортзал. Враховуючи те, що з кожним роком дітей більшає, завдяки сприянню місцевого керівництва, нам було виділено приміщення побільше. Наразі там ведуться ремонтні роботи. Нещодавно Кучурганською сільською радою було виділено кошти на придбання будівельних матеріалів. Тепер власними силами робимо там ремонт. Дякуємо й благодійникам, які допомагають нам реалізувати задумане.
Скільки вихованців налічує СК “Саторі” та якої вікової категорії?
Сьогодні спортивний клуб “Саторі” відвідують 45 дітей чотирьох населених пунктів району: смт Лиманське, с. Степове, с. Степанівка та с. Кучурган. Тобто, фактично створено чотири філії із центром у с. Кучурган. Найменшенькому вихованцю спортклубу 5 років, а найстаршому 16. Серед них – 10 дівчаток та 35 хлопчиків. Загалом через клуб пройшло близько 500 учнів. Двері спортивного клубу «Саторі» завжди відкриті для усіх бажаючих займатися спортом.
Яка головна вимога до спортсменів, які у Вас займаються?
Для досягнення високих результатів під час занять будьяким видом спорту, безперечно, головною вимогою є відвідування тренувань. Тренування це святе, основа основ. Про це йдеться й у присязі засновника дзюдо Дзіґоро Кано, який, зокрема зазначав: «Якщо я вирішив присвятити себе боротьбі дзюдо, то не відмовлюсь від занять без серйозних на те підстав». І причинами їх відміни або невідвідування може стати лише, якщо тренер захворів або помер (ред. жартує співрозмовник).
Взагалі-то, в перекладі з японської «саторі» це «відродження»: внутрішнє персональне переживання досвіду, «бачення власної природи». Тому не настільки важливим є те, чи став ти чемпіоном, чи майстром спорту, що, в принципі, теж непогано, головне стати справжньою гідною людиною та патріотом своєї батьківщини.
Чи підтримуєте зв’язок зі своїми «випускниками»?
Авжеж, ми й надалі підтримуємо зв’язок та співпрацюємо з нашими спортсменами. Багатьом із них особисто допомагав при вступі до вищих навчальних закладів на факультети спортивного спрямування. Як приклад, минулорічний чемпіон світу з боротьби «Комбат Самозахист ІСО» Богдан Маломан вступив та навчається у БілгородДністровському педагогічному ліцеї на факультеті фізкультури та спорту. Продовжує заняття, здобуває нові перемоги, наразі готується до Кубку України.
До речі, згадав один цікавий випадок. Не так давно мене зупинив на дорозі поліцейський та й каже: «Ваші документи, будьласка». Переглянувши їх, він запропонував пройти з ним до патрульної машини. Я запитав: «На яких підставах?», а він: «За те, що своїх учнів не впізнаєте». Ми посміялися, поспілкувалися та роз’їхалися. Як бачите, тренування теперішньому вже майору поліції стали в нагоді.
З яких джерел фінансується Ваш клуб?
Спортивний клуб «Саторі» дитяча громадська неприбуткова спортивна організація, яка не має постійного фінансування за рахунок бюджетних коштів. Існуємо, фактично, за благодійні внески батьків та бажаючих сприяти розвитку юнацького спорту. Користуючись нагодою, хочу подякувати усім, хто нас підтримує та підставляє надійне плече допомоги.
Ось, як висловили свої враження вихованці, які нещодавно почали займатися дзюдо: «Заняття іншими видами спорту для мене здаються напрочуд простими, а тут важче»; «Мені дуже подобається дзюдо, я радий, що можу відвідувати заняття у своєму рідному селі»; «Тут дуже класний тренер!».
Натомість учні спортклубу, які займаються три і більше років, з радістю похизувалися своїми нагородами, які вибороли під час змагань різних рівнів. Дякували за роботу та настанови тренера, які завжди допомагають під час боїв, та, фактично одностайно, зазначили, що найбільше їх засмучує поразка.
Коли підтримка дає результат
Одними із останніх змагань, в яких брали участь вихованці СК «Саторі» був Чемпіонат України із боротьби “Комбат Самозахист ІСО”, що проходив у м. Бровари. Конкуренція була шаленою, але наші дзюдоїсти змогли вибороти одинадцять перших та три других місця. А під час нещодавно проведеного Чемпіонату Одеської області здобуто 7 перших, 8 других та 9 третіх місць. Жоден із вихованців не приїхав додому без нагороди. Зауважимо, що участь у змаганнях взяли понад 400 учасників. Як зазначив Олександр Фомін, чимало спортивних клубів області об’єдналися та виставляли своїх найкращих борців від однієї команди. Клуб «Саторі» не з ким не об’єднувався і, виступаючи одним фронтом, досяг таких чудових результатів. Це говорить про високий професіоналізм борців спортклубу під чітким та вимогливим керівництвом свого незмінного тренера.
Нещодавно привітати з новими перемогами та досягненнями юних спортсменів спортклубу «Саторі» завітали: депутат Одеської обласної ради Віктор Бакланов, заступник голови районної ради Сергій Крилов, депутат районної ради Світлана Величко, Кучурганський сільський голова Анатолій Левицький та інші. Окрім теплих слів та побажань, гості вручили матеріальну допомогу на розвиток спортивного клубу. Олександр Іванович, у свою чергу, подякував усім, хто завжди допомагає та підтримує спортклуб “Саторі”, зокрема: батькам, які знаходять можливість профінансувати участь дітей у змаганнях та всебічно підтримують під час облаштування приміщень та придбання необхідного спортивного інвентарю; депутату райради Світлані Величко, яка завжди переймається проблемами спортклубу та підтримує у всіх починаннях; Кучурганській та Степанівській сільським радам за моральну і фінансову підтримку та іншим небайдужим благодійникам. Світ не без добрих людей.
Спортивна сім’я
Як уже зазначив Олександр Іванович, до с. Кучурган його привела дружина Тетяна. Варто зазначити, що вона не лише розділила з чоловіком усі радощі та прикрощі, що трапляються на подружньому шляху, а ще й стала надійним другом та партнером. Із самого початку існування спортивного клубу «Саторі» Тетяна виступає його директором. Відтоді на її тендітних плечах лежить не лише турбота про чоловіка та родину, а й організаційні питання спортклубу, зокрема щодо участі юних спортсменів у змаганнях різних рівнів, підготовка усієї необхідної документації тощо.
Спортивна сім’я Фоміних виховує двох чудових діточок. Старший 22річний Максим студент тренерськовикладацького факультету Ізмаїльського гуманітарного університету та вчитель фізичного виховання в Білгород-Дністровському ліцеї. Випускник спортивного клубу «Саторі», власник чималої кількості нагород та відзнак. Меншенька Єлизавета зараз навчається у 4 класі Лиманської школи і теж є членом згуртованої спортивної сім’ї “Саторі” та вже має свої перші нагороди.
До Олександра Фоміна надходить чимало пропозицій, навіть з боку іноземних спортивних клубів, бути тренером саме у них. Але не в правилах Олександра Івановича покидати усе на пів дорозі. Він настільки прикипів до дітей, їх батьків, що навіть і не розглядає такі варіанти.
Окрім тренерської діяльності, Олександр Іванович бере участь у суддівстві змагань з дзюдо, що є дуже почесною і відповідальною місією. Наразі є суддею національної категорії з боротьби «Комбат Самозахист ІСО». А вже
7 грудня, під час змагань Кубку України з боротьби дзюдо у Харкові, участь в якому обов’язково братимуть й вихованці СК «Саторі», Олександру Фоміну буде присвоєно звання судді міжнародної категорії, що дасть змогу обслуговувати змагання європейського та міжнародного значення.
Попереду у Фоміних ще багато амбітних планів: остаточне облаштування нового приміщення для проведення тренувань, організація та проведення різного рівня змагань на теренах нашого району тощо. Разом з юними спортсменами, які вже стали однією дружною родиною, вони впевнено крокують вперед до нових досягнень і перемог.
Наталія БУКОВСЬКА
