Роз’яснення від Роздільнянського ВП щодо протидії булінгу

Роздільнянський відділ поліції звертається до батьків, щоб більш детально пояснити, скільки доведеться викласти з кишені, якщо ваша дитина цькувала чи знущалася над іншою дитиною.

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (ст.173 – 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відтепер вчинення булінгу неповнолітньої чи малолітньої особою буде каратися штрафом від 850 до 1700 гривень або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Знущання, вчинені повторно упродовж року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 гривень або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі цькування неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють.

До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 гривень або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу закон не передбачає.

ЯК ПРИТЯГУВАТИМУТЬ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?

Після того, як повідомлення про вчинення булінгу надійшло до поліції, інспектор ювенальної превенції  складає протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173 – 4 КУпАП.

Після цього справа передається на розгляд до відповідного суду за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання.

Доказами у справах про факти цькування можуть бути:

  • пояснення особи, яку притягують до відповідальності,
  • пояснення потерпілого та свідків,
  • висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода),
  • речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого,
  • письмові документи,
  • матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування.

Роздільнянський відділ поліції ГУНП в Одеській області.

Залиште свій коментар